Гармонійний стиль сімейного виховання

Суть гармонійного стилю виховання полягає вже в самій назві. Гармонійний стиль виховання формує гармонійний тип особистості.

У таких сім`ях дитина є завжди бажаним, і батьки задовго до його народження розмірковують над тим, яку людину вони хочуть виростити і виховати. Дитина народжується, виховується і росте в теплій і дружній атмосфері. Батьки в таких сім`ях приділяють велику увагу формуванню традицій і звичаїв своєї сім`ї, яких вони строго дотримуються. Незвичайне святкування днів народження, сюрпризи і подарунки членам родини, святкові газети, концерти і спільні ігри - це і багато іншого формують власну значимість дитини, його вміння жити серед людей.

Діти такого стилю виховання вже в ранньому дитинстві показують свою розсудливість і мотивують свої вчинки. Батьки вимагають від дітей усвідомлення своїх вчинків і дій. Вони самі надходять по відношенню до дитини мотивовано й усвідомлено. Прикладом цього може служити така ситуація: дитині пропонують дорослі цукерку. Дитина бере частування і намагається щедро поділиться нею з дорослим. Що робить дорослий? Він бере у дитини запропоноване йому частування і каже слова подяки. Чому він це робить? Тому що він не лукавить і не грає з дитиною, а проживає разом з ним цю ситуацію. Наступного разу дитина знову запропонує дорослому частування, дорослий не відмовиться і надійде абсолютно правильно і справедливо. Він не буде лицемірити, змушуючи дитини спочатку запропонувати йому цукерку, а потім повертаючи її дитині назад. Це лукавство дорослого по відношенню до дитини в дитинстві обертається сльозами дорослого і претензіями до власної дитини в старості.

Уже в початковій школі вони проявляють чуйність до своїх однолітків і уважне ставлення до прохань дорослих людей. Характерна особливість цих дітей полягає в тому, що вони завжди говорять правду, а якщо з якихось причин хочуть її приховати, то ніколи не проговорився. Такі діти вміють правильно дружити, в спілкуванні з друзями завжди відверті і правдиві, відкрито діляться своїми проблемами, не приховують своїх справжніх почуттів.

Для таких учнів однаково значущі уроки фізичної культури і розумове навантаження. На всіх уроках вони намагаються бути активними, проявити себе, привнести в урок щось нове. Треба відзначити, що в зв`язку з цим у таких учнів вже в початковій школі можуть виникати проблеми, пов`язані з бажанням творити. Багато вчителів вимагають лише суворого виконання інструкцій, що призводить творчих дітей в подив і ускладнює їх спілкування з педагогом.

Навчання таких хлопців характеризується високою старанністю і відповідальністю. Вони не бояться ніякої діяльності, відразу визначають, чи є вона для них важкою. При цьому діти не бояться сказати дорослому про те, впораються вони з завданням чи ні. Таке ставлення до справи не завжди викликає схвалення дорослого.

У таких учнів дуже розвинена самооцінка на рівні адекватності. Діти не бояться брати слово і тримати його. Якщо вони кому-небудь щось пообіцяли, то виконають обов`язково, навіть на шкоду собі. Такі учні часто вибирають собі в друзі хлопців з важкою долею і позитивно на них впливають: Вони не намагаються вирішувати конфліктну ситуацію з позиції сили.

Діти гармонійного типу демонструють абсолютне безстрашність перед будь-якої навчальної діяльністю. У молодшому шкільному віці вони починають серйозно займатися самовихованням, ведуть щоденники, описують свої переживання і зміни в собі. У цьому віці такі хлопці можуть порушувати дисципліну, як і всі інші діти, але на всі зауваження вони реагують розумно і намагаються більше не повторювати помилок.

У таких учнів рано проявляється почуття самоконтролю і вольові якості. Уже на середньому ступені навчання немає необхідності їх розважати на уроці, вони успішно виконують як монотонну, так і творчу роботу.

Цим учням властиві такі якості: врівноваженість, непримиренність до недоліків і потворним вчинків інших людей, правдивість, щирість і ввічливість, реальність оцінки своїх можливостей, самокритичність і наполегливість в досягненні мети. Такі учні відрізняються слухняністю і поступливістю, відповідальністю і самоконтролем, усвідомленням залежності кожної людини від інших людей.

Класному керівнику, на превеликий жаль, не завжди комфортно поруч з такими дітьми. Це пов`язано перш за все з тим, що не всі класні керівники та педагоги вірять в щирість вчинків таких учнів, вони весь час знаходяться насторожі, чекаючи зриву в поведінці таких учнів.

Не завжди подобається педагогам прямота і простодушність таких учнів. Вони говорять те, що думають, чи не намагаючись прикрасити що-небудь в своєму оповіданні. Для того щоб бути авторитетним в очах таких учнів, необхідно:

• найдорослішому бути прикладом у своїх діях і вчинках;
• вести розмову з дитиною на рівних, виключивши з ужитку загрозливий і наказовий тон;
• протиставляти дитини сім`ї та сім`ю дитині;
• вказувати на недоліки дитини, не принижуючи його гідність і не применшуючи його заслуги;
• чітко визначати близькі й далекі перспективи розвитку особистості дитини, його досягнень перед сім`єю і їм самим;
• підтримувати ініціативу і творчість дитини, його прагнення до успіху, що не зводячи його в ранг недосяжних учнів;
• формувати чуттєву сферу, будити почуття прекрасного;
• демонструвати учневі результати його просувань і досягнень для самого себе і на благо інших людей.

Безумовно, не можна сказати, що проаналізовані стилі виховання дитини в родині строго регламентовані і дитина абсолютно відповідає одній з описаних вище характеристик. Однак багато з того, що сказано, допоможе класному керівнику побудувати процес виховання і навчання набагато ефективніше і доцільніше, уникнути помилок і невдач у виховній роботі, передбачити помилки батьків у сімейному вихованні і спробувати допомогти їм в їх подоланні.

Перераховані вище інформація допоможе класному керівнику зробити співпрацю з батьками і дітьми цікавим і захоплюючим, дозволить уникнути помилок і прорахунків, знайти вихід зі складних ситуацій у вихованні.

Знання стилів сімейного виховання може істотно вплинути на організацію роботи класного керівника з дитячим колективом, допомогти створити ситуації успіху для багатьох учнів і подолати проблеми в розвитку деяких хлопців.