Особливості спілкування з важкими дітьми

Кожен батько прагне до того, щоб його діти представляли собою зразок для оточуючих. Такі діти є предметом гордості батьків і матерів.

Але що робити, якщо дитина не відповідає тим вимогам, які пред`являють до нього батьки? Як спілкуватися з дитиною, який, на думку педагогів і психологів, є важким? Спробуємо дати відповідь на це питання і запропонувати батькам деякі поради щодо спілкування з важкими дітьми.

Спробуйте зрозуміти, в чому полягає причина поганої поведінки дитини

Це перша порада, яку можна дати тим батькам, які прагнуть до того, щоб знайти взаєморозуміння зі своїми дітьми. Чому ваша дитина стала вести себе погано. Що є причиною його поганої поведінки? Це може бути недолік вашої уваги до нього, помилки у вихованні, конфлікти з однолітками і вчителями і т.д. У будь-якому випадку потрібно встановити точну причину і постаратися її усунути або максимально згладити.

Встановіть основні труднощі вашого спілкування з дитиною

Далі батькам потрібно зрозуміти, чому їх син або дочка поводяться так, що з ними практично неможливо спілкуватися. В чому полягає основна складність спілкування? Це нерозуміння між поколіннями, це завищені вимоги, які ви вільно чи мимоволі пред`являєте до вашої дитини, це перехідний віковий період у дитини, коли він відчуває серйозний стрес у зв`язку з фізіологічними і психічними змінами і т.д.

Встановивши основні труднощі, вам легше стане знаходити точки дотику зі своїм сином або дочкою, а це допоможе вам налагодити більш-менш нормальні взаємини.

Не гнівайтесь на дитину, не підвищуйте на нього голос, не давайте волю своєму гніву!

Батьки, які відчувають труднощі в спілкуванні зі своїми дітьми, як правило, провокують своїх чад на агресивну поведінку своїми вимогами і проявом гніву. Навіть якщо ви гніваєтесь на свою дитину (і, можливо, гніваєтесь заслужено), пам`ятайте про те, що ваша критика поведінки дитини, перехід на крик призведе лише до зворотної реакції з його боку: тим самим ви тільки погіршить і так вже непрості відносини з вашим сином або дочерью.Поетому будьте спокійні в розмові, зберігайте доброзичливий тон навіть тоді, коли ви готові вибухнути гнівними криками.

Не піднімайте руку на свою дитину!

Ще одним важливим радою батькам дітей, визнаних «важкими», є категорична заборона фізичних покарань дитини. Існує безліч прикладів того, як батьки, дізнавшись про негідну поведінку своїх дітей, застосовували по відношенню до них фізичні покарання. Однак замість того, щоб напоумити дітей, такі покарання приводили до зворотного результату: діти тікали з дому, здійснювали девіантні вчинки, розривали зв`язок зі своєю сім`єю. Тому такий спосіб виховання, а тим більше встановлення контакту між батьками і дітьми, є неприпустимим.

Пам`ятайте про різні виховних підходах

Батькам важких дітей, які прагнуть до встановлення нормальних відносин з ними, слід пам`ятати і про педагогіку, а саме про різні підходи сімейного виховання.

На думку вчених, існують три основні стилі виховання дітей в сім`ї: авторитарний, авторитетний і потурання.

Перший стиль передбачає, що батьки дуже суворі до дітей, вони наказують і вимагають, використовуючи в своєму вихованні мінімум ласки та емоційної підтримки дитини. В результаті такого виховання діти виростають або замкнутими, невпевненими в собі особистостями, які і кроку не сміють зробити самостійно, або стають відчайдушними егоїстами, які бунтують проти насіннєвих правил. Саме такі діти часто і називаються «важкими». Однак причини їх поведінки часто лежать в обраному їх батьками авторитарному стилі виховання.

Стиль потурання виховання передбачає, що батьки мало займаються вихованням своїх дітей, реагуючи лише на серйозні проступки свою дитину. Такі діти ростуть самі по собі, батьки не приділяють їм належної уваги, холодно відносяться до їх переживань і життєвих труднощів. Часто саме такі діти унаслідок своєї занедбаності потрапляють в погану компанію і стають «важкими». Батькам же також непросто встановити контакт зі своїми дітьми, так як багато в їх спілкуванні вже упущено.

Найбільш продуктивним стилем сімейного виховання, що дозволяє уникнути непотрібних помилок, є авторитетний стиль. При такому вихованні батьки приділяють увагу своїм дітям, дбають про їх моральному становленні, виявляють до них любов і емоційне тепло. При цьому діти і батьки зберігають взаєморозуміння. Батьки залишаються для дітей авторитетом. При використанні цього стилю сімейного виховання підлітки стають «важкими» у виняткових випадках, тому що підлітковий період такі діти переживають досить благополучно.

Якщо ж батьки використовують непродуктивні авторитарний і попустительский стилі виховання, то уникнути труднощів у спілкуванні зі своїми дітьми їм, як правило, не вдається.

Шукайте компроміс в спілкуванні з дитиною

Батьки, які спілкуються зі своїми важкими дітьми, повинні пам`ятати про те, що їм необхідно шукати компроміс у відносинах з дитиною. Потрібно вчитися домовлятися. Припустимо, ваша дитина вимагає, щоб ви не перешкоджали тому, щоб він став активним учасником руху готовий. Він буде ходити на зустрічі готовий, носити виключно чорний одяг, фарбувати волосся в чорний колір, носити чорні лінзи і т.д. Ви не можете в даній ситуації категорично заборонити своєму синові або дочці робити те, що він або вона хоче. Однак ви маєте право спробувати з ним домовитися про те, що він може стати готом і бути їм хоч греблю гати, вибираючи собі стиль зовнішнього поведінки, проте він не може кинути школу, пропадати десь цілодобово безперервно та інше.