Розважливий стиль сімейного виховання

Батьки з самого раннього дитинства надають дитині повну свободу дій, дають йому можливість купувати особистий досвід шляхом власних проб і помилок. Зі свого педагогічного арсеналу вони виключають окрики і докори. Батьки дитини вважають, що його активність повинна знаходити природний вихід. У вихованні дитини вони не користуються примусовими заходами і фізичними покараннями, вважаючи, що дитина може сам вибрати собі діяльність по душі, а вони мають право лише дати йому рекомендацію або рада.

У батьків і дітей складаються теплі й добрі взаємини. Дитина нарівні з дорослими бере участь в сімейних радах, вирішує сімейні ситуації. Батьки піклуються про те, щоб гідність дитини ніколи не принижувати ні сторонніми людьми, ні родичами.

В результаті такого стилю сімейного виховання формується сенситивний соціально-психологічний тип особистості.

Батьки таких дітей з ентузіазмом беруть участь в житті того дитячого колективу, в якому знаходиться їх дитина. Діти з раннього віку звикають шанобливо ставитися до старшого покоління своєї родини, бо так роблять їхні батьки. Якщо в такій сім`ї дитина робить поганий вчинок, то батьки не поспішають з покаранням. Вони дають можливість дитині обміркувати вчинене ним, усвідомити свою провину. Батьки допомагають дитині осмислити проблему з позиції іншої людини, втягнутого в конфліктну ситуацію.

Діти в таких сім`ях виростають допитливими й активними. Уже в початковій школі вони добре обізнані про навколишній світ і самостійні, вміють працювати без примусу, у них сформована пізнавальна мотивація. Педагоги, що працюють з такими дітьми, повинні знати, що цим учням не можна нудьгувати на уроці, їм потрібно весь час бути в діяльності.

Іноді дітям з таких сімей дуже важко пристосовуватися до школи і до, вчителям, якщо педагоги дотримуються авторитарного стилю управління дитячим колективом. Діти швидко звикають до учнів, до колективу. У своїй родині вони привчені до вільного спілкування з дорослими людьми, які зважають на їхню думку. Якщо педагог не враховує цю особливість, то діти починають протестувати проти авторитарного управління класом на уроках, тому часто вчителі з авторитарним стилем спілкування називають таких дітей важкими. Необхідні часом титанічні зусилля класного керівника, щоб дитина вирішила подібні проблеми.

В організації роботи з такими учнями і батьками класному керівнику необхідно:

• своєчасно інформувати батьків про труднощі у взаєминах їхніх дітей з однолітками та вчителями;
• звертати увагу вчителів на систему взаємовідносин і цінностей в таких сім`ях;
• давати можливість батькам самим аналізувати різного роду ситуації, пов`язані з вихованням їхніх дітей і приймати відповідні рішення;
• демонструвати педагогам досягнення таких учнів у різних вчителів;
• стимулювати інтереси і думка учнів, їх ініціативу.