Ігри для корекції агресивності: «гнів проженемо ми в грі»

Не секрет, що майже в кожній групі дитячого садка є діти з ознаками агресивної поведінки. їх емоційний
світ часто обмежений, недостатньо багатий. Профілактична та корекційна робота психолога з даною категорією дітей передбачає використання різноманітних методів, провідним серед яких є гра.

Організована психологом ігрова діяльність проводиться в трьох напрямках:

1. Робота з гнівом. Навчання агресивних дітей прийнятним способів вираження гніву.

2. Навчання навичкам розпізнавання емоційних станів і контролю негативних емоцій.

3. Формування здатності до емпатії, довіри, співчуття, сопережіванію- гармонізація відносин в спілкуванні з дітьми і дорослими.

Психологи, які працюють з дитячою агресивністю, використовують такі ігрові посібники, як подушки, килимки, мішечки, для відреагування дитиною негативних емоцій. У літературі пропонуються різноманітні ігри, наприклад «Падаюча вежа» (Н. Кряжева), «Вивільнення гніву» (К. Рудестам) і ін.

У пропонованих автором іграх навчання ігровим діям починається з читання вірша. Потім ведучий показує ці дії за допомогою посібника, а також демонструє пережиті почуття і емоції.

Ігри розроблені з урахуванням перерахованих вище напрямків ігрової діяльності і використовуються для супроводу дітей з агресивною поведінкою.

1. «Іди, злість!»

Гра «Чарівні подушки»

«Подушка злості», на якій буде зганяти агресія, кладеться перед дитиною на велику м`яку подушку або спортивний мат. Психолог (або педагог) читає вірш, демонструючи ігрові дії, потім пропонує дитині повторити їх: ударяти по «подушці злості» розслабленими кулачками. Також можна запропонувати дитині побити по «подушці злості» надувними або дерев`яними молоточками. При ударах можна викрикувати слова, що виражають почуття гніву.

«Подушка злості»

Кулачки (молотки) стукають,
Злість прогнати вони хочуть,
Щоб злість не ображала
Ні мене і ні хлопців!

Потім дитині пропонується «подушка добра». На неї можна покласти розслаблені руки, її можна погладити або обійняти. Таким чином, відреагувала почуття гніву змінюється на приємні відчуття спокою і емоційної рівноваги.

«Подушка добра»

Ах ти, моя серденько,
Добра подушечка,
Мої долоні успокой,
Я люблю грати з тобою!

Гра «Торбинка гніву»

Психолог (або педагог) показує дитині «мішечок гніву», читає вірш, потім озвучує будь-якими звуками або словами негативні емоції.
Дорослий пропонує дитині прокричати в «мішечок гніву» накопичене невдоволення, образу, гнів.

«Торбинка гніву»

Гнів в мішечок прокричу,
Іноді і поричіте.
Гнів так швидко зникає,
І образа теж тане.
Спритно зав`яжу мішок
І скажу собі я: «Ох!»

Гра «Чарівні килимки»

«Килимок злості», на якому буде зганяти агресія, кладеться перед дитиною.

Психолог (або педагог) читає вірш, демонструючи ігрові дії, потім пропонує дитині повторити їх: протопати негативну емоцію на «килимку злості», можна запропонувати дитині пострибати. При активних рухах можна викрикувати будь-яке слово, що виражають почуття
гніву.

«Килимок злості»

Килимок злості - ось потіха!
Ну а якщо не до сміху?
Тупни ніжкою: раз-два-три ...
Полетіла злість - дивись!

Потім дитині пропонується «килимок радості», на ньому можна полежати, розслабитися, помріяти про щось приємне, відчути спокій і емоційну рівновагу.

«Килимок радості»

Килимок радості, привіт!
Даруєш ти серцю світло.
На тобі можу лежати,
На тобі можу мріяти,
Відпочивати, літати, кружляти.
Я хочу з тобою дружити!

Психолог читає вірш, супроводжуючи текст показом ілюстрацій з емоційними станами персонажа гри. Потім дорослий пропонує дітям назвати емоції головного героя.

Вірш читається другий раз, діти виразними рухами, за допомогою міміки і жестів передають емоції персонажа гри.
На наступних заняттях дітям пропонується стати акторами.

Дитина, що бажає зобразити головного героя вірша, вбирається і виразно передає емоції і почуття персонажа гри.

мета: розвиток уяви, створення доброзичливості і взаєморозуміння в спілкуванні дітей один з одним.

вік: 5-7 років.

опис
Група ділиться на дві підгрупи: перша - «діти», друга - «дорослі». «Діти» сідають на стільці, поставлені по колу. «Дорослі» встають за спиною сидять «дітей». Перед початком гри вони погладжують, розминають свої руки, перетворюючи їх в ніжні, добрі руки близьких людей. Психолог може показати дітям, як виконується «чарівний» масаж рук, і супроводити дії словами:

Я поглажу свої руки,
Будьте, рученьки, добріші,
Щоб пестити і ніжно гладити
Моїх маленьких дітей.

Після цього «дорослі» починають ніжно погладжувати плечі, руки «дітей». Через кілька секунд «дорослі» змінюють своїх підопічних. Через 2-3 зміни підопічні «діти» визначають: а) який «дорослий» самий ласкавий і нежний- б) з чиїми руками можна порівняти руки «дорослого»: мами, тата, дідуся, бабусі.

Потім «діти» і «дорослі» міняються ролями.

Гра «Школа дружби»

мета: усвідомлення дітьми цінності доброзичливих відносин в спілкуванні з людьми.

вік: 5-7 років.

опис
Діти стають в коло. Всі вони - учні в «Школі дружби». Дорослий пропонує дітям картки із зображенням членів сім`ї (мами, тата, бабусі, дідусі, брата, сестри). Психолог (або педагог):

Будь уважний, дивись:
На зображенні - член сім`ї.
Що ти можеш зробити,
Щоб надійним другом стати?

Кожна дитина по черзі розповідає, що він може зробити для тієї чи іншої людини, щоб стати його другом.

Можна також використовувати фотографії дітей групи і педагогів дитячого садка.

коментар: всі ігри можуть бути використані в роботі з дітьми як психологами, так і вихователями дитячих садків і батьками дошкільнят.