Самопрезентація - моделювання особистості

У широкому сенсі самопрезентація - це вербальне і невербальне уявлення власної особистості в процесі спілкування. Самопрезентація пов`язана з прагненням індивіда уявити бажаний образ "Я" аудиторії, щоб справити на неї певне враження. Незважаючи на свою практичну значимість, феномен самопрезентації порівняно мало вивчений. Основна частина теоретичних і практичних розробок належить зарубіжним вченим (І. Гофман, М. Снайдер, Р. Чалдини, І. Джонс і Т. Піттман). У вітчизняній психології цією проблемою займалися А. А. Бодальов, Є. В. Михайлова, А. Ю. Панасюк, Г. Г. Почепцов та ін. Увага приділялася окремим аспектам самопрезентації: проблемам соціальної перцепції, питань формування іміджу, можливостям навчання мистецтву самопред`явленія .

З нашої точки зору, самопрезентація може бути розглянута як мовне моделювання особистості людини, де особистість - це якість індивіда, обумовлений його психобиологическими характеристиками і суспільною функцією, а модель - результат самоподачі, який другорядний і певною мірою аналогічний оригіналу - особистості, а також є її магічними замінником в ситуації пізнання реципієнтом особистості комунікатора.

Розглядаючи особистість як складне інтегральне ціле, ми слідом за Б. Г. Ананьєва виділяємо чотири основних сторони особистості: 1) біологічно обумовлені особливості, 2) особливості окремих психічних процесів, 3) досвід особистості, 4) соціально-обумовлені якості.

Відповідно до гіпотези даного дослідження, мовна самопрезентація відображає всі перераховані вище підструктури, так як результат самопредставления можна розглядати як модель особистості.

У дослідженні брали участь 70 студентів трьох факультетів Челябінського державного педагогічного університету: філологічного, історичного та фізичної культури-з них 20% - чоловіки, середній вік - 20-21 рік. Респондентам пропонувалося написати мініатюру - розповідь про себе майбутньому одному.

В результаті контент-аналізу даних були виявлені семантичні блоки з описом якостей особистості, що відносяться до однієї з її підструктур. Також вдалося встановити ступінь актуальності блоків для респондентів шляхом підрахунку кількості згадувань кожного в текстах досліджуваних.

Блок з характеристикою біологічно обумовлених особливостей включав в себе інформацію про стать, вік, зовнішність студента, його темперамент і природних обдарування ( "мені 22 роки, я молода людина невисокого зросту", "я володію певним творчим потенціалом"). Подібну інформацію вказали 24% респондентів.

Блок з характеристикою психічних процесів, згаданий 14% студентів, містив інформацію про вольових та інтелектуальних здібностях, емоціях, особливості пам`яті та уваги ( "я вольова людина", "моїм недоліком, як я вважаю, є зайва емоційність").

Блок з описом досвіду особистості, її рівня підготовленості зустрівся у 24% респондентів. В силу віку студенти, як правило, говорили тільки про своє нинішнє освітньої діяльності та про закінчених навчальних закладах ( "з 1994 року вчуся: закінчив школу без трійок, надійшов в 2005 в педагогічний університет", "за плечима залишилася музична школа").

90% робіт містило інформацію про соціально-обумовлених складових особистості, таких як світогляд, суб`єктивні відносини, потребностно-мотиваційні характеристики, моральні якості ( "я маленька дівчинка, добра і чуйна, живу в своєму світі і не люблю, коли в нього лізуть", "люблю дітей ... дитині неможливо збрехати, і він завжди скаже про тебе правду").

Таким чином, результат самопрезентації дійсно відображає всі підструктури особистості. Людина, що розповідає про себе, інтуїтивно оцінює себе з чотирьох сторін: біологічної, психічної, соціальної і з точки зору досвіду. Більшої актуальності семантичного блоку з описом соціально-обумовлених якостей можна пояснити тим, що саме це підструктура особистості є визначальною в життєдіяльності людей. Також це могло бути обумовлено віком випробуваних, для якого характерний інтенсивний пошук життєвих орієнтирів, і специфікою завдання - написати розповідь про себе для свого майбутнього друга.

Подальшу роботу ми маємо намір продовжити в руслі дослідження змін показника актуальності семантичних блоків в залежності від віку випробовуваних.

Медведєва Ірина Олександрівна