Дослідження психологічного здоров`я осіб, включених в деномінацію

Актуальність дослідження обумовлена визначальним значенням здоров`я для життєдіяльності людини. Психологічне здоров`я багато в чому служить як основою ефективної професійної діяльності, так і загального благополуччя людини і може розглядатися як умова соціальної стабільності і прогнозованості процесів, що відбуваються в суспільстві (Сікач). Психіка здорової людини в сферу наукового інтересу була включена в другій половині XX ст. Почалася розробка психологічних концепцій здоров`я представниками гуманістичної і трансперсональної психології С. Гроф, А. Маслоу, Г. Олпортом і ін.

В даний час досить активно обговорюються механізми "соціального індукування специфічних порушень психологічного здоров`я" (Л. Д. Дьоміна, І. А. Ральнікова). Залежно від соціальної ситуації суспільство або сприяє, або перешкоджає здоровому розвитку людини, що відбивається і на якості психологічного здоров`я (Т. Б. Дмитрієва, Б. С. Положій). Разом з тим неоднорідність суспільства не дозволяє говорити про єдині соціальних умовах впливу. Психологічне здоров`я в істотній мірі залежить від специфіки тієї соціальне групи, в яку включений індивідуум. Інакше кажучи, фактор приналежності до того чи іншого соціального утворення виступає потужною детермінантою психологічного здоров`я людини. Для розуміння природи психічного здоров`я виявляється важливим аналіз змісту того соціального контексту, в якому існує людина. Звідси логічно припустити, що рівень психологічного здоров`я буде неоднаковий у осіб, що відносяться до різних соціальних груп.

Таке припущення вимагає досліджень в рамках соціально-психологічного підходу. Для того щоб забезпечити такого роду аналіз, необхідно спертися на результати соціологічного аналізу груп, т. Е. Звернутися до тих реальним соціальним групам, які виділені за соціологічними критеріями в кожному даному типі суспільства, а потім вже на цій основі здійснити опис психологічних характеристик групи ( Андрєєва). Специфіка даного підходу полягає ще і в тому, що соціально детермінована особистість розглядається в конкретних реальних соціальних групах. Вивчення взаємозв`язку психологічного здоров`я і соціальних умов особливо актуально сьогодні, коли складний і ще далеко не завершився процес перетворення в Росії, що протікає на тлі економічних криз, детермінований зростання числа об`єднань різної конфесійної спрямованості. З`явилося багато релігійних центрів, організацій і сект, що виникли на основі як традиційних, так і нетрадиційних релігій. Причини відходу людей в секти, так само як і механізми залучення, розглядаються в сучасній науковій літературі досить широко. Крім того, на сьогоднішній день, існують численні дослідження деструктивного впливу на особистість тоталітарних сект (Волков, Грановська і ін.).

Однак не всі релігійні об`єднання можна з упевненістю віднести до понять "церква" або "секта". Існують ще й інші, проміжні форми - деномінації (М. Вебер, Е. Трельч, В. І. Гараджа). Особливе місце таких соціальних об`єднань визначається рядом критеріальних атрибутів: ставленням до світу, формою членства в організації, організаційною структурою (Гараджа).

Останнім часом деномінації на території Росії набули широкого поширення. Крім того, багато хто з них діють легально і відкривають власні школи і дитячі сади, а число їх членів зростає в геометричній прогресії. В результаті в свідомості деяких людей такі об`єднання починають асоціюватися з якоюсь "панацеєю" від усіх бід. Цілком можливо, що успіх їх полягає в тому, що вони можуть більш мобільно і гнучко, ніж скуті догмами світові релігії, відгукуватися на потреби все нових груп бідних (Грановська).

Сутність і особливості деяких релігійних груп, їх соціальні функції та механізми впливу на особистість розглядаються в філософських, соціологічних, соціально-психологічних концепціях (М. Вебера, Е. Трельч, А. Л. Дворкіна, А. А. Скородумова і ін.).

Однак на сьогоднішній день відчувається дефіцит науково-обгрунтованих даних про стан психологічного здоров`я осіб, включених в деномінацію. З огляду на, що психологічне здоров`я особистості є кінцевою метою психологічної практики, необхідність дослідження даної проблеми стає очевидною.

Баякін Ольга Анатоліївна