Про соціально - психологічної реабілітації адептів деструктивних релігійних організацій

Для повернення адептів релігійних організацій деструктивної спрямованості до нормальної життєдіяльності необхідний комплекс соціальних, психологічних і психотерапевтичних реабілітаційних заходів. Реабілітація адептів релігійних сект повинна являти собою динамічну систему різних впливів і заходів, спрямованих на відновлення їх психічного і фізичного здоров`я, особистого і соціального статусу. Це не тільки процес, але і метод підходу до людини. Реабілітація поняття більш ємне, ніж лікування, так як спрямована більшою мірою на особистість, ніж на організм. Стратегія по реабілітації адептів повинна визначатися п`ятьма дієсловами: любити, розуміти, приймати, співчувати, допомагати.

Більш ніж трирічний досвід роботи з адептами різних сект показав, що на початковому етапі реабілітація повинна проходити не стільки шляхом прямого психологічного впливу, скільки непрямим навіюванням і методом "паралельного" впливу, які найкраще здійснюються в рамках клубів (центрів) екс-адептів (прикладом може служити діяльність подібного центру при Комітеті захисту сім`ї та особистості м.Санкт-Петербурга) по типу клубу спілкування за інтересами. Такий формі реабілітації сприяє властиве адептам прагнення до спілкування в знайомому середовищі, де легше орієнтуватися, отримувати інформацію, знаходити співчуття.

На цьому етапі корекція особистості повинна бути спрямована на вироблення критичного ставлення до колишніх кумирів, переорієнтацію пошуку референтної групи, формування нових ціннісних орієнтацій. Крім непрямого навіювання і "паралельного" впливу на цьому етапі поступово можуть використовуватися такі методи психотерапії як музикотерапія, библиотерапия, имаготерапия і арттерапія. Результати можна вважати позитивними, якщо у особистості з`явиться критичний підхід в оцінці сектантства, буде знайдена альтернатива секті, відбудеться включення особистості в сферу праці або навчання, тобто відновиться соціальний статус екс-адепта і виникне нова життєва домінанта.

Вирішальним фактором у реабілітації адептів є подолання відчуженості від сім`ї (батьківської або власної) і встановлення здорових сімейних відносин. Тому реабілітаційна робота повинна вестися не тільки з екс-адептами, але і з їх родичами. Основним методом тут повинна виступати сімейна психотерапія.

У міру зростання довіри з боку екс-адепта необхідно підключати в реабілітаційний процес інші психотерапевтичні методи: реконструктивну (індивідуальну, групову, раціональну) і суггестивную (навіювання в стані неспання, гіпнотичного сну, самонавіювання по Куе, аутогенне тренування) психотерапії.

Таким чином, реабілітація адептів і екс-адептів деструктивних релігійних організацій буде успішною в тому випадку, якщо буде проводитися комплексно і на професійній основі.

Ськородумов А.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!