Взаємозв`язок психологічного віку з я-концепцією в ранній юності

Ні в яку іншу пору життя минуле (дитинство) і майбутнє (дорослість) не перетинаються в теперішньому настільки суперечливим чином, як в юності. Піддається змінам почуття безперервності свого "Я", наступності його в часі. Так, Е. Еріксон, детально аналізуючи загальні закономірності і різні варіанти розвитку в цьому віці, приходить до висновку про те, що типовою для ранньої юності психопатологією є розлад тимчасової перспективи, тісно пов`язаної з проблемами у формуванні ідентичності. Крім вікової ідентичності як такої, доцільно розглядати поняття психологічного віку (псів) особистості, який, згідно з дослідженнями А.А.Кроніка, у багатьох випадках не збігається з віком хронологічним (ХроВ), і це розбіжність, будучи не завжди усвідомленими, впливає на особливості вікової ідентичності і, як наслідок, на поведінку.

Однак невідомо, яким чином психологічний вік впливає на самовизначення юнаків і дівчат, оскільки в цей період стає вельми напруженим не тільки сприйняття психологічного часу, а й пошук своїх можливостей, свого місця і призначення в житті.

Нами було проведено дослідження, в якому взяло участь 57 старшокласників (9-11 класи). Використовувалися методики: "Психологічний вік" (Кроник А.А.), СЖО (Леонтьєв Д.А.), "Хто Я" (Кун М. і Макпартлен Т.). Математична обробка здійснювалася за допомогою аналізу середніх, порівняльного аналізу по t-критерієм Стьюдента, аналізу лінійних кореляцій Пірсона, дивергентного аналізу. За результатами методики, що вимірює психологічний вік, вибірка була поділена на три групи: 1) ХроВ? ПсіВ- 2) псів << ХроВ (умовно "молодші") - 3) псів >> ХроВ ( "старші").

Порівняння даних груп дало наступні результати:

1. Існує взаємозв`язок між психологічним віком і смисловий сферою особистості, причому не має принципового значення: старше або молодше хронологічного віку відчуває себе юнак, значення має лише ступінь відхилення. Чим ближче психологічний вік до хронологічним, тим вище оцінка свідомості життя, що підтверджується значущими кореляціями між параметрами методик, що вимірюють психологічний вік, і шкалами СЖО. Крім того, чим вище оцінка здатності контролювати події свого життя, вільно приймати рішення, тим більш тривалою і емоційно насиченою прогнозується власне життя, про що свідчать кореляційні залежності між очікуваною тривалістю життя і шкалою "Локус контролю - життя" (r = 0,32- р <0,05).

2. Виявлено залежності між параметрами психологічного віку і певними типами Я-висловлювань. Так, наприклад, в описі трансцендентного "Я", у "молодших" більш представлена образна сфера: Я-сонечко, Я-яблуко і т.п. (T = 1,74- р <0,05), а у "старших" - абстрактно-логічна, тобто гранично узагальнені категорії: суб`єкт, особистість (t = 3,28- р <0,01). Крім того, "молодші" частіше вказують на роль учня, а в групі "старших" зустрічається більше згадок про майбутню професію, діяльності. У них більш виражена статева ідентичність, що виражається в тому, що позначення власної статі розташовується ближче до початку списку, іншими словами, має більш високий рейтинг. У групі "старших" кількість ролей, обумовлених сімейними відносинами, переважає над кількістю згадок ролей, так чи інакше пов`язаних з дружбою (t = 2,409- р <0,05), а у вибірці "молодших" їх співвідношення приблизно однаково.

3. Емоційна насиченість другої третини життя у "молодших" виражена більш сильно, ніж у "старших", а останній третині життя навпаки. Іншими словами, "старші" більш оптимістично дивляться на старість, ніж молодші, проте їх погляд відрізняється, великим песимізмом по відношенні до періоду зрілості.

Отримано також позитивна кореляція фізичного "Я" з емоційною насиченістю першої третини життя (r = 0,49- р <0,05), а також негативна з емоційною насиченістю останній третині (r = -0,45- р <0,05) . Згадки фізичного "Я" в даних вибірках, в більшості своїй, містили позитивну оцінку власної зовнішності, підвищена увага до якої для даного віку цілком природно. З цієї точки зору логічно, що чим інтенсивніше інтерес до фізичного Я, ніж більш цінна зовнішність, тим більш емоційно насичена перша третина і тим менша насиченість прогнозована в останній третині, що обумовлено високим значенням, надавши фізичної привабливості в ранній юності.

Таким чином, була підтверджена гіпотеза про існування взаємозв`язків між психологічним віком, Я-концепцією і смисловий сферою особистості, проте невідомо, яка з цих змінних є незалежною, що стане завданням наступних досліджень.

Алексєєва О.Ю.