Сенс життя, цінності і життєві цілі як детермінанти електоральної поведінки

Сьогодні ми всі - хтось - просто свідки, а хтось - активні учасники - безперервної низки політичних виборів різних рівнів. При цьому невід`ємною складовою виборчого процесу представляється усвідомлення претендентами на владу і діючими політиками необхідності враховувати психологічні характеристики суспільства, що зазнає фундаментальні психолого-політичні зміни. Успіху на політичному поприщі здатний досягти лише той, хто чітко знає, що політика ґрунтується на законах психіки, які є незмінними, і з якими треба рахуватися, як з законом всесвітнього тяжіння, і хто розуміє, що дотримання психологічним законам є обов`язковим для досягнення політичної мети (по А.І.Юрьеву, 1996).

В даному ракурсі найбільш пріоритетним, безперечно, є вивчення поведінки і мотиваційної сфери психіки людини. У той же час, при розгляді складної і багатогранної проблеми мотивації політичної поведінки (і, як окремого випадку, - детермінації електоральної поведінки), і відборі психологічні фактори, що на нього значущий вплив, неможливо обмежитися лише змінними, що відносяться до мотиваційної сфері політичного людини, - потребам, мотивами, цінностями, установкам, ролям і статусу. Різні дослідники визнають величезну мотивуючу силу за такими складовими человечес- кой психіки як сенс життя (В. Франкл, 1990 Леонтьєв Д.А., 1993- В.Е.Чудновскій, 1995), життєві цілі (Р.Акофф і Ф. Емері , 1974- Д.А.Леонтьев Д.А., 1993), життєва активність (Френкін, 2003).

Відомо, що здатність до целеобразованию, поряд з ціннісними орієнтаціями і мотиваційно-вольовим компонентом, є конституюють властивостями людини як особистості і суб`єкта діяльності (Рубінштейн С.Л., 1940). Саме вибір життєвих цілей визначає спрямованість і динаміку розвитку, рівень зрілості особистості і дає можливість людині перетворювати себе і навколишній світ.

Проблема вивчення психології сенсу життя особливо актуальна в даний час - період ломки усталених стереотипів, "розмивання" раніше засвоєних цінностей, зняття зовнішніх "обмежувачів" і необхідності для кожної людини самому відповісти на питання: заради чого (або заради кого) жити? Намагання знайти сенс життя, згідно з думкою В. Франкла, є головною мотивуючої силою в людині таким чином, прагнення до пошуку і реалізації людиною сенсу свого життя розглядається як вроджена мотиваційна тенденція, притаманна всім людям і є основним двигуном поведінки і розвитку особистості.

Незважаючи на ряд труднощів, зроблені спроби дати визначення вихідного поняття. Так, В.Е.Чудновскій (1995) визначив сенс життя як "ідею, яка містить в собі за мету життя людини," присвоєну "їм і стала для нього цінністю надзвичайно високого порядку".

Цінності, яким в психіці людини відведено місце на перетині мотиваційної сфери і світоглядних структур, можна визначити як "абстрактні ідеї, позитивні чи негативні, не пов`язані з певним об`єктом або ситуацією, що виражають людські переконання про типи поведінки і бажаних цілях" (Рокіч, 1973) . Ш.Шварц, доповнив концепцію Рокича положенням про те, що найбільш істотним власник-ним аспектом, що лежить в основі відмінностей між цінностями, є тип мотиваційних цілей, які вони висловлюють.

Аналізуючи функціонування цінностей в системі детермінації політичної поведінки людини, важливо пам`ятати, що "окрема людина може користуватися лише тими цінностями, які є в суспільстві. Тому цінності життя окремої людини в основі своїй суть цінності навколишнього його суспільного життя" (Тугаринов, 1988).

А. И. Юрьев (2002) висловлює точку зору, згідно з якою цілісна система факторів, що складається зі змісту життя, цінностей, цілей життя і життєвої сили здатна надавати на поведінку політичного людини вплив більш значне, ніж інші змінні. Даний підхід обумовлений поглядом на дані явища як на способи вирішення основних психолого-політичних проблем людини - страху перед життям, самотності, нудьги і апатії, відповідно.

Можливо, саме ці обставини обумовлюють той факт, що сьогодні переважна більшість росіян просто ігнорують виборний процес: люди не бачать сенсу у своїй участі у виборах, тому що вибори не вписані в систему цінностей сучасно суспільства і ні на крок не наближають людей до здійснення своїх життєвих цілей.

Тому при дослідженні електоральної поведінки, що є окремим випадком політичної поведінки, виникає потреба у вивченні взаємозв`язку між характером голосування і такими фундаментальними утвореннями людської психіки як сенс життя, цінності, життєві цілі і життєва сила.

Кривова А.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!