Проблема ненормативного мовної поведінки: дослідження особистісних особливостей молодих людей

Значні зміни в житті суспільства завжди пов`язані з ламкою усталених норм моралі, зростанням злочинності і загальної вседозволеністю. Наш час не стало винятком. Навпаки, на всьому пострадянському просторі з`явилися такі звичаї, що стало ганебним же не бути безсоромним. І на це негайно відреагувала не лише мовна практика, а й наука. Ненормативна лексика стала входити в коло наукових інтересів лінгвістів, соціологів, психологів. Останні вивчають її як регулятор негативних емоційних станів. За даними деяких психологічних досліджень мат потрібен, виправданий і навіть корисний. По-перше, лаючись матом, людина отримує можливість в експресивній формі висловити негативні емоції. Це можливість релаксації людини, періодично втомлюється від занадто жорстких норм офіційного спілкування. По-друге, спілкування за допомогою нецензурної лексики створює умови для реструктурування емоційної сфери людини. Позбавляючись від одних емоцій, він звільняє свою психіку для інших. За рахунок цього людина емоційно перебудовується і перетворюється з "одновимірного" у відносно "багатовимірного".

Однак ці факти не виправдовують ненормативну поведінку особистості і експансію ненормативної лексики, масштаби якої стали величезними. За результатами Фонду Громадської Думки 71% опитаних регулярно використовують ненормативну лексику в повсякденному спілкуванні. Ми можемо стверджувати, що сьогодні робляться спроби дослідження ненормативної лексики, різних об`єктивних і суб`єктивних факторів, що впливають на її застосування.

Однією з цілей нашого дослідження стало вивчення взаємозв`язку між частотою і ступенем вживання ненормативної лексики сучасними молодими людьми і їх особистісними особливостями, включаючи, наприклад їх музичні та літературні уподобання, релігійність, агресивність та ін. Для вирішення поставленої мети нами розроблена анкета, питання якої спрямовані на з`ясування частоти і ступеня допустимості вживання ненормативного мовної поведінки в різних життєвих і повсякденних ситуаціях, а також ступеня релігійності рес пондентов. У дослідженні взяли участь школярі десятих класів середніх шкіл м Балашова, Балашовського району та студенти перших курсів Балашовського філії Саратовського державного університету ім. Н.Г. Чернишевського. Загальна кількість опитаних склало приблизно 80 осіб. На основі кореляційного аналізу результатів дослідження, перш за все, була виявлена негативна кореляція між частотою вживання ненормативної лексики молодими людьми і перевагою реп-музики (к = -0,31прі p lt; 0,05). Іншими словами, ті, кому подобається музика в стилі реп, рідше вдаються до використання ненормативної лексики в своєму спілкуванні. Хоча очікуваний результат передбачався протилежним, так як це музичний напрям бере свій початок в нетрях Америки, де проживав контингент, що складається з нижчих шарів суспільства. Відповідно характерна лексика увійшла не тільки в тексти пісень, а й на всю Хіп-хоп культуру до якої належить дане музичний напрям. З плином часу Хіп-хоп отримав стрімкий розвиток і популярність. Їм стали займатися вже цілком заможні в інтелектуальному і фінансовому планах люди. І використання ненормативної лексики стало невід`ємною рисою реп-музики, віддаючи данину своїм засновникам. Що стосується взаємозв`язку між частотою вживання ненормативної лексики і перевагою класичної музики, то отримана негативна кореляція між зазначеними змінними підтвердила наше припущення про те, що любителі даного музичного напрямку рідко вживають ненормативну лексику (к = 40, при p lt; 0,05). Певний науковий і практичний інтерес представляє також виявлена в дослідженні негативний кореляційний зв`язок між частотою вживання ненормативної лексики і ступенем релігійності (к = - 39, при p lt; 0,05). Можна говорити, що чим вище ступінь релігійності респондентів, тим рідше вони схильні вживати ненормативну лексику.

У дослідженні отримані також позитивні кореляційні зв`язки між частотою і ступенем допустимості вживання ненормативної лексики і ступінь агресивності.

Безумовно, результати даного дослідження потребують подальшого підтвердження на більшій вибірці. Але за тим самим які, попередніми результатами можна зробити відповідні висновки про мовному поведінці сучасного молодого покоління. Подібні дослідження допоможуть глибше вивчити проблему ненормативної лексики, а саме проблему ненормативного мовної поведінки молоді, а також розробити комплекс заходів по "профілактиці" вживання ненормативної лексики підростаючого покоління.

Пациба Вадим Ігорович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!