Особистість як суб`єкт детермінації подій

В даний час, як, втім, і в усі час людство цікавило питання про джерело активності особистості, про те, що детермінує його поведінку, і сам він проектує свій життєвий шлях? У зв`язку з цим питання про людські детерминантах не втрачає своєї актуальності і сьогодні, коли відбувається переосмислення ролі людини в соціумі, усвідомлення важливості зважених і адекватних рішень, від яких залежить не тільки життєдіяльність самої людини, але всього навколишнього світу.

Прагнення вчених пояснити детермінанти людської поведінки отримало вираження в трьох основних позиціях. Так, в одних теоретичних концепціях рушійний механізм виноситься за межі особистості, в інших стверджується, що джерело життя знаходиться в самій людині, а треті, не заперечуючи вищевказаних детермінант, акцентують увагу на їх співвідношенні. Саме остання позиція, з нашої точки зору, дозволяє всебічне розглянути мотиваційні механізми діяльності людини.

В рамках науково-дослідного проекту "Взаємозв`язок експектацій і самодетермінації підлітків, які перебувають у важкій життєвій ситуації", що здійснюється за фінансової підтримки РГНФ (проект № 09-06-00067а), особлива увага приділялася концепції людинознавства Б. Г. Ананьєва, згідно з якою людська еволюція - це єдиний процес у всій множинності його станів і властивостей, детермінований історичними умовами життя людини в суспільстві. Людина живе в суспільстві і тому він не може бути абсолютно вільний від зовнішніх умов, його з дитинства долучають до традицій, норм і культурі соціуму. У процесі соціалізації підростаючому людині не просто демонструють різноманіття дійсності, а й закладають систему оцінки навколишнього світу, яка потім відбивається на ієрархії ціннісних уявлень. При цьому Б. Г. Ананьєв зазначає, що для того, щоб розкрити сутність людини, треба уявити його не тільки як "відкриту систему", але і як "систему закриту" внаслідок індивідуальності, імпліцитності його властивостей. Ці особистісні властивості обумовлюють поведінку, спрямоване на освоєння, переживання і відтворення цінностей життя і культури. Інакше кажучи, людина - це не губка, яка вбирає все, що її оточує. Людина пропоновану інформацію пропускає через себе, порівнюючи з уже наявним досвідом, оцінюючи і диференціюючи її. Таким чином, в людських детерминантах опосередковано відбивається як соціальний, так і індивідуальний досвід людей, які є носіями потреб і цінностей. Так, в одних і тих же умовах люди проявляє себе по-різному: одні, завдяки власній активності, реалізують життєві плани-інші, зазнаючи труднощів, пробують приміряти до себе нові моделі взаємодії з соціумом, треті дотримуються позиції жертви і вимагають компенсації за своє вимушене існування, а четверті - "опускають руки" і пливуть за течією. Однак очевидною є й інша ситуація: в залежності від обставин людина може вдаватися до різних тактичних прийомів в рамках обраної стратегії поведінки, а часом і трансформувати останню. Це свідчить про те, що особистість, виступаючи в сукупності її цінностей, переконань, установок і т. Д., Не є статичним утворенням, вона динамічна і спрямована до реалізації поставлених цілей доступними їй шляхами, які, як правило, вписуються в систему її цінностей . На думку Б. Г. Ананьєва, саме ціннісні орієнтації особистості виступають регулятором поведінки і виконують роль "стратегічної лінії поведінки". Виходить, що модель поведінки особистості багато в чому обумовлена особливостями самої особистості, які в свою чергу формуються не без участі соціуму.

Особливе значення в детермінаційному процесі особистості, на думку Б. Г. Ананьєва, відводиться його унікальній здатності до антиципації. Саме антиципация забезпечує формування та програмування поведінки та діяльності, вона включається в процеси прийняття рішення, вибору стратегії і поточного контролю. Людина ще до того, як переступить до діяльності, може передбачити і заздалегідь уявити наслідки своїх дій. У разі прогнозування ймовірності позитивного результату детерминирующая сила зростає, в іншому випадку - знижується.

Таким чином, у вибудовуванні моделей поведінки людина не просто опосередковує зовнішні впливи, але і сам бере участь в детермінації подій, вибудовує стратегії взаємодії з соціумом в процесі організації власної життєдіяльності.

Шустова Н. Е.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!