Мотиваційно-смислова детермінація поведінки

Генеральною метою соціальної політики будь-якої держави, є активізація людського фактора у всіх сферах суспільного життя, оздоровлення суспільства, забезпечення психічного здоров`я нації, показниками якого є: а) прийняття відповідальності за свою життя-б) саморозуміння і прийняття себе- в) вміння жити в сьогоденні моменте- г) осмисленість індивідуального буття-здатність до розуміння і прийняття інших. В першу чергу це стосується молоді, тому що саме в цій сфері найбільш часто відзначається деструктивна, руйнівна поведінка. Яке з розвитком цивілізації не тільки не виявляє тенденції до зниження, але і знаходить нові, більш витончені форми прояву. За останні роки різко збільшилася кількість злочинів, скоєних підлітками, почастішали випадки групових бійок підлітків, що носять запеклий характер. Крім кількісного збільшення агресивно-насильницьких посягань, у молоді спостерігається поглиблення агресії в бік зростання жорстокості, цинізму, збільшення числа злочинів, що відбуваються під впливом ситуативних, імпульсивних поведінкових реакцій, що характеризуються неадекватністю приводу і ступеня заподіяної жертві шкоди. Укорінення цієї моделі поведінки в середовищі підлітків відображає одну з найгостріших психологічних і соціальних проблем нашого суспільства - проблему мотиваційно-смислового опосередкування діяльності людини.

Розроблені в психології підходи і принципи, що пояснюють феноменологію, механізми і закономірності мотивації поведінки особистості не можуть в повній мірі вичерпати цю проблему. Складність об`єкта дослідження, різноманіття дослідницьких підходів призводить до того, що будь-який психологічне явище, що породжує активність людини, і направляє її позначається поняттям мотив. Приділення уваги лише спонукальною і спрямовуючої сторонам мотиву є недостатнім для повного розуміння даної проблеми і слід більш детально вивчати його змістовну сторону (С.Л. Рубінштейн, В.Н.Мясищев, В.Г. Асєєв, Ю.М. Забродін, Т. В.Корнілова, Д. А. Леонтьєв, Б. А. Сосновський).

Як зазначає С.Л. Рубінштейн "Детермінація через мотивацію - це детермінація через значимість явищ для людини". "Значення предметів і явищ і їх" сенс "для людини є те, що детермінує поведінку".

Розуміння А.Н. Леонтьєвим мотиву як предмета потреби виносить його за межі всередині суб`єктного простору, відносячи до зовнішнього світу. Зв`язок же суб`єкта із зовнішнім світом здійснюється за допомогою значення, чуттєвої тканини і особистісного сенсу. Особистісний сенс розкриває ставлення людини до світу, пов`язаний з мотивами, загальною спрямованістю особистості, відображає упереджене ставлення до світу активного суб`єкта.

Л.І. Божович підкреслює, що в процесі свого розвитку потреби і мотиви опосредуются свідомістю, тобто потреба діє через свідомо залишені мети. В.Г. Асєєв також бачить особливу необхідність у виділенні "смисловий, змістовної сторони мотивації як показника адекватності відображення в спонуканні об`єктивної ситуації і загальних особливостей життєдіяльності". Д. А. Леонтьєв вказує на важливість для аналізу "змістовно-смисловий характеристики" мотиву.

С.Л. Рубінштейн звертає увагу на зв`язок мотиву і сенсу "У процесі відображення явищ зовнішнього світу відбувається і визначення їх значення для індивіда і тим самим його ставлення до них. В силу цього предмети і явища зовнішнього світу виступають не тільки як об`єкти пізнання, але і як двигуни поведінки , які породжують в людині певні спонукання до дії - мотиви ". Ю.М. Забродін та Б. А. Сосновський відзначають, що "мотиваційно-смислове опис" робить можливим "аналіз істинної спрямованості людини у всіх її проявах". Б. С. Братусь виділяє "смислове освіта". Це "цілісна динамічна система, що відображає взаємини всередині пучка мотивів, що реалізують ту чи іншу ставлення до світу". А.Г. Асмолов, Б.С. Братусь, Е.В. Субботский і ін. До смисловим утворенням відносять смислобразующіе мотиви, особистісні смисли та смислові установки.

Аналіз робіт зарубіжних і вітчизняних авторів дозволяє об`єднати мотиви і смисли в єдину мотиваційно-смислову сферу і розглядати її як цілісне, динамічне, відрізняти за ознаками раси освіту особистості, що детермінують поведінку і ставлення людини до світу.

Князюк Ольга Віталіївна