Відображення процесу збільшення ємності черепа в інтелектуальних характеристиках

Ємність черепа людини визначається за допомогою спеціальних кефалометріческіх (головних) вимірів. З окремих вимірів, найбільш повно відображають ємність черепа, антропологи використовують показник "найбільший обхват голови", званий також "сагиттальний обхват" або "сагиттальная окружність голови". Цей показник вимірюється сантиметровою вимірювальної стрічкою від точки глабелли уздовж сагиттального шва через тім`я до місця перетину верхніх шийних ліній і середньої сагітальній (інніон). Примітно, що даний показник не змінюється вже зі стадії предростового спурту (6 6,5-річного віку) і тому може бути використаний для порівняння ємності черепа різних генерацій.

У проведених нами дослідженнях було зроблено зіставлення найбільшого обхвату голови вибірки школярів, що включає в себе 325 чоловік, які народилися в 1991/92 р, і інший вибірки учнів школи, проведеної кількома роками раніше і що включає в себе 478 чоловік, які народилися в 1981/82 г . Таким чином генераційні відмінності між вибірками склали 10 років проміжок, рівний приблизно половині людської генерації.

Середній показник в першій вибірці склав 40,664, тоді як у другій вибірці він виявився значимо нижчим - 37,661. Ми вважаємо, що отримана різниця в показниках відображає секулярний тренд або епохальну тенденцію збільшення ємності мозкового черепа і маси головного мозку, зазначену поруч західних авторів [Andrik, 1986- Bruzek e.a., 1988- Brajczewski, 1990]. Показово, що наші дослідження доводять наявність цієї тенденції навіть в межах одного покоління (plt 0,001).

Цікаво відзначити тут встановлений англійськими анатомами О.Міллером і Дж.Корселлісом [Miller, Corsellis, 1977] секулярний тренд, що виражається в зростанні маси головного мозку людини. За даними щорічний приріст маси мозку (з покоління в покоління) становить 0,66 грамів, а за 80 років (1860-1940) маса мозку збільшилася на 52 грами.

Маса головного мозку виявляє зв`язок з психологічними показниками, зокрема з рівнем інтелекту. Так, австрійські вчені Х.Зайдлер і В.Тімішл [Seidler, Timischl, 1986] досліджували 5000 чоловік. Величину мозку зіставляли з коефіцієнтом інтелектуальності. Коефіцієнт кореляції виявився рівним 0,2 0,3. Автори стверджують про виразної тенденції підвищення IQ зі збільшенням ваги головного мозку. Польський вчений М.Хеннеберг з співавторами [Hennebеrg, Budnik, Pezacka, Рuch, 1985] досліджував 308 студентів і отримав значні позитивні кореляції розміру мозкового черепа з показниками IQ як у чоловіків, так і у жінок. У наших роботах [Рудкевич Л.А., Каменська В.Г., 1999 Рудкевич Л.А., 1999 Рудкевич Л.А., Каменська В.Г., 2000] також виявлена значуща зв`язок маси головного мозку, вербального та особливо невербального інтелекту, а також шкільної успішності. На підтвердження даного положення відзначимо, що по параметру "найбільший обхват голови" найбільші величини відзначені в учнів елітарних гімназій 40,3 см у хлопчиків і 39,1 см у дівчаток в порівнянні з 39,5 см у хлопчиків і 38,2 см у дівчаток у вибірці середньої міської школи. Найменші значення цього параметра (38,0 см) відзначені у делінквентна підлітків (cпецшкола № 1 СПб). Зауважимо, що в першій вибірці (елітарні гімназії) значення IQ коливалися від 125 до 135, у другій вибірці (середня школа) від 85 до 115 і в третій (спецшкола для делінквентна підлітків) від 80 до 105. Таким чином, ми можемо констатувати значиму зв`язок параметра "найбільший обхват голови" і інтелекту підлітка, з одного боку, і зв`язок цього ж параметра з масою головного мозку, з іншого.

Крім вищих інтелектуальних здібностей осіб з великими показниками найбільшого обхвату голови, відзначимо такі властиві їм психофізіологічні і психологічні ознаки, як найкраща слухова пам`ять і більш концентроване увагу, менший час реакції на звук, більш слабкий тип нервової системи, велику гнучкість когнітивного стилю і велику контрольованість дій, велику полінезавісімость, велику рефлексивність, менший ступінь екстравертірованності, великі креативні здібності, меншу схильність до доми антності, велику довірливість, напруженість, замкнутість, нетерплячість і тривожність, а також меншу агресивність, але більш песимістичну орієнтацію і схильність до динаміки добової активності по типу "сови".

Каменська В.Г., Рудкевич Л.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!