Агресивність і потреба в пошуку відчуттів у користувачів інтернету

Інтернет - одна з найбільш перспективних з наявних на сьогоднішній день технічних можливостей забезпечити міжкультурна взаємодія і співпраця, об`єднати всіх населяють Землю.

Найпоширеніший вид діяльності в Інтернеті це спілкування. Часто, з метою привернути до себе увагу і перейти безпосередньо до процесу спілкування, користувачі поводяться відверто агресивно. Використання агресивної моделі поведінки, на тлі можливості варіювати ступінь анонімності в спілкуванні в Інтернет-середовищі має чималу притягальну силу і здається найбільш ефективним способом самопрезентації (іноді, навіть з огляду на можливість бути адміністративно покараним). Але, досягнувши первинної мети, отримавши зворотний зв`язок, модель змінюється на більш гнучку, на найбільш підходящу для даної ситуації.

Для проведення дослідження нами було обрано такі методики: соціально-демографічний опроснік- методика діагностики агресивності А. Ассінгера- методика діагностики потреби в пошуках відчуттів М. Цукерман. Опитування проводилося безпосередньо в Інтернеті, методом випадкової вибірки, шляхом заповнення користувачами спеціально створеної опитувальної веб-сторінки.

Вибірку склали 50 осіб у віці від 17 до 37 років, середній вік 25 років, 46% чоловіки і 54% жінки. Всі міські жителі. У більшості неодружені і незаміжні - 68%, одружених і заміжніх - 24%, в основному з утворенням вищим і незакінченою вищою. Практично всі респонденти мають тривалий стаж і щодня бувають в Інтернеті.

У нашому дослідженні ми застосували методику діагностики агресивності А. Ассінгера, за допомогою якої отримали наступні дані: 80% респондентів помірно агресивні, 6% випробовуваних надмірно агресивні, 14% надмірно миролюбні.

Помірна агресивність користувачів Інтернету свідчить про прояв агресивної моделі поведінки, як стратегії психологічного захисту на перших етапах комунікації. Надалі вони переходять до більш конструктивним моделям і використовують гнучкі стратегії. Тут ми спостерігаємо інструментальну агресію, яку розуміють як засіб досягнення будь-якої позитивної мети.

Потім респондентам пропонувалося відповісти на питання методики діагностики потреби в пошуках відчуттів М. Цукерман. Високий рівень потреби у відчуттях отримали 34% респондентів. Середній рівень потреб у відчуттях у 60% респондентів. Низький рівень потреб у відчуттях у 6% випробовуваних. Середній рівень у більшості респондентів свідчить про вміння контролювати свої потреби, про помірність в їх задоволенні, тобто, з одного боку, про відкритість новому досвіду, з іншого - про стриманість і розважливості в необхідних моментах життя. Фактор анонімності обумовлює свободу в реалізації багатьох потреб, неможливих в реальному житті.

Таким чином, користувачі в повній мірі контролюють свої потреби, помірну агресивність і гнучкість в процесі комунікації, опосередкованої Інтернетом.

Багато хто схильний звинувачувати Інтернет в найсильнішому вплив на психіку людини з подальшим проявом так званого феномена Інтернет-залежності. Але Інтернет, сам по собі, лише інструмент, машина, за допомогою якої людина взаємодіє з іншими людьми. Все криється в нас самих.

Дослідження соціально-психологічних особливостей особистості користувачів Інтернету допоможуть нам підійти до розкриття і розуміння психологічних процесів їх зміни в період переходу людини від реального до віртуального.

Астаф`єв В.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!