Інтернет-залежність як новий вид нехімічної залежності

У зв`язку зі зростаючою комп`ютеризацією Російського товариства стала актуальною проблема патологічного використання Інтернет, за кордоном виникла ще в кінці 1980-х років. Родоначальниками психологічного вивчення феноменів залежності від Інтернету можуть вважатися К. Янг та І. Гольдберг. У сучасних дослідженнях Інтернет-залежність розглядається як вид комп`ютерної залежності (кібер-адикція). Вивчаючи взаємозв`язок ідентичності і поведінки в Інтернеті, А. Жічкіна виявила, що особливість ідентичності Інтернет-залежних користувачів полягає в прагненні позбутися від вимог соціального оточення і задовольнити потребу в емоційній підтримці.

Для користувачів Інтернету характерно створення віртуальних особистостей, в основі якого лежать мотиваційні чинники (задоволення вже наявних бажань). Віртуальні особистості є компенсацією недоліків реальної ситуації. Складно виявити, що причина, а що наслідок: або у людей проблеми в сфері спілкування і тому вони "йдуть" в мережу, або "пішовши" у мережу вони втрачають навички очного спілкування. Але кореляція спостерігається в багатьох дослідженнях. Люди, які відчувають труднощі в реальному спілкуванні, переміщаються в інтернет, де вони можуть анонімно, під масками реалізувати себе.

З психологічної точки зору ми маємо справу не з залежністю, як такої від мережі, а зі специфікою залежної особистості від чого-небудь іншого. Це дефект особистості, не обов`язково в психіатричному сенсі. М. Орзак (Orzack, 1998) виділила наступні психологічні, соціальні і фізичні симптоми, характерні для інтернет-залежності:

Психологічні симптоми. Гарне самопочуття або ейфорія під час роботи за комп`ютером. Неможливість зупинитися. Збільшення кількості часу, проведеного за комп`ютером. Нехтування сім`єю і друзями. Відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп`ютером. Брехня роботодавцям або членам родини про свою діяльність. Проблеми з роботою чи навчанням. Згідно з дослідженнями К. Янг (Young, 1998), небезпечними сигналами (провісниками інтернет-залежності) є: нав`язливе прагнення постійно перевіряти електронну почту- передчуття наступного сеансу он-лайн- збільшення часу, проведеного он-лайн- збільшення кількості грошей, які витрачаються на інтернет .

Ознаками інтернет-адикції, згідно К. Янг (2000), є наступні критерії: всепоглощенность Інтернетом- потреба проводити в мережі все більше і більше часу-безуспішні спроби зменшити використання Інтернета- при припиненні користування Інтернетом виникають симптоми відміни, які заподіюють беспокойство- проблеми контролю часу - проблеми з оточенням (сім`я, школа, робота, друзі) - брехня з приводу часу, проведеному в мережі-зміна настрою за допомогою використання Інтернету.

К. Янг (Young, 1998) охарактеризувала п`ять основних типів інтернет-залежності. 1. обсесивно пристрасть до роботи з комп`ютером (ігор, програмування або інших видів діяльності). 2. компульсивний навігація по www, пошук у віддалених базах даних. 3. Патологічна прихильність до опосередкованим Інтернетом азартних ігор, он-лайнових аукціонів або електронним покупок. 4. Залежність від соціальних застосувань Інтернету, т. Е. Від спілкування в чатах, групових іграх і телеконференціях, що може в підсумку привести до заміни наявних в реальному житті сім`ї і друзів віртуальними. 5. Залежність від "киберсексу", тобто від порнографічних сайтів в Інтернеті, обговорення сексуальної тематики в чатах або закритих групах "для дорослих".

На нашу думку, у інтернет-залежних людей проявляються приховані форми інших аддикций: сексуальна адикція переходить "киберсекс" - комунікативні залежності, такі, як псевдології, крусодерство (Менделевич, 2003), проявляються в "Кібернет-відносинах" - пристрасті до азартних ігор знаходить вихід в своєрідному інтернет-гемблінг.

Таким чином, феномен інтернет-адикції є збірною груп різних поведінкових залежностей (работогольную, спілкування, сексуальну, любовну, ігрову і т. Д.), Де комп`ютер є лише засобом їх реалізації, а не об`єктом.

Новикова А. А.