Мотиваційна сфера та психологічні захисту при інтернет-залежності

Особистісні особливості і зміни людини при взаємодії і спілкуванні за сприяння сучасних інформаційних технологій лише недавно стали предметом серйозних психологічних досліджень, інформація про мотиви, якими обумовлений догляд людини в віртуальний світ, доступна лише в дуже малому обсязі, не дивлячись на актуальність досліджень в цій сфері, яка викликана стрімкими розвитком і поширенням цих технологій.

Для дослідження особливостей мотиваційної сфери і психологічних захистів інтернет-залежних була проаналізована загальна вибірка, що складається з двох груп, розділених за ступенем інтернет-залежності. Для діагностики використовувалися методики: "Індекс життєвого стилю", "Конструктивність мотивації", "Структура мотивації", "Потреба в спілкуванні", тест на інтернет-залежність К. Янг, опитувальник "Сприйняття інтернету" Щепіліной Е.А.

У групі з вираженою інтернет-залежністю підвищений в порівнянні з групою без інтернет-залежності рівень використання захисних механізмів, виражена інтегрована структура використання психологічних захистів, що говорить про високу ригідності їх механізмів реагування та посилення невротичности. Переважає те що більш ранні стадії розвитку в разі важких життєвих ситуацій, характерно фантазування або привласнення собі властивостей, достоїнств, цінностей, поведінкових характеристик іншої особистості як компенсація реальних або уявних недоліків, локалізація зовні неусвідомлюваних і неприйнятних почуттів і думок, характерний такий спосіб розрядки пригнічених негативних емоцій, при яких ці емоції спрямовуються на об`єкти, що становлять меншу небезпеку або доступніші (такими об`єктами можуть бути мережеві собеседн ики), відхід від конфліктів і негативних переживань в спроби замістити їх "розумування", псевдологіческіе міркуваннями.

В особливості мотиваційної сфери інтернет-залежних відзначається виражена екстернальність поведінки, спосіб самоактуалізації - "компроміс" та взаємне заперечення зовнішнього і внутрішнього, взаємне зниження (ре) активності, схильність членів другої групи до інтроверсії, значну роль відіграє мотивація досягнень (спрямованість на самоствердження за рахунок конкретних результатів, що супроводжується деяким очікуванням невдачі). Також до особливостей мотиваційної сфери інтернет-залежних слід віднести більш низьку потребу в спілкуванні.

У міру включеності людини в мережеву взаємодію, зростає інтернет-залежність, а пов`язані з ними спотворення сприйняття все більше обумовлюються дією компенсаторних і заміщають механізмів, спрощується, проявляється ригідність і невротичность особистості. У групі інтернет-залежних спостерігалася підвищена ступінь спотворення сприйняття реальності в інтернеті, обумовлена дією захисних механізмів, системно інтегрованих в структуру особистості, особливо, вираженим бажанням піти в світ своїх фантазій і досягти успіху в віртуальному взаємодії, ніж компенсувати недоліки реальному житті, довести свою значимість собі і іншим, регрессирующее ( "більш дитяче") поведінка, обумовлене відходом на більш ранні стадії розвитку.

Відірваність від реального світу характеризується зниженням потреби в спілкуванні, яка компенсується за рахунок мережевого спілкування, домінуванні мотивації досягнень над мотивацією відносин, спрямованістю на мобілізацію і успіх, екстернальність, запереченням внутрішнього по відношенню до зовнішнього.

В результаті дослідження було виявлено компенсаторний характер "відходу" людини у віртуальне середовище, і позначені характерні особливості мотиваційної сфери, що сприяють цьому. Отримані дані можуть використовуватися для подальшого вивчення особистісних особливостей користувачів інтернет, включених в мережеву взаємодію, для розробки способів діагностики і можливої корекції особистісної сфери інтернет-залежних через мережеву взаємодію.

Полякова О.М.