Динамічний підхід при дослідженні інтернет-адикції

Питання про перехід сучасного суспільства в інформаційний простір уже не викликає ніяких сумнівів. Однак існування людини в недослідженому, новому просторі (кіберпросторі) призводить до виникнення актуальної проблеми опису його сфери, структури і специфіки взаємодії всередині нього. В даний час інтенсивно обговорюється патологічний аспект переходу в кіберпростір, який отримав назву "залежності від Інтернету", або "Інтернет-адикції" (Internet Addiction Disorder або IAD). Дослідники виходять з можливості розвитку адикції не тільки від вводяться в організм матеріальних препаратів, а й від вироблених суб`єктом дій і супроводжуючих їх емоцій (нехімічної вид залежності).

За останніми даними Професійного спільноти психотерапевтів на 2006 року, Інтернет-залежними прийнято називати тих, хто проводить в мережі в середньому по 4 години на день з неакадемічна або не мають відношення до навчання цілями, що призводить до шкідливих наслідків: зниження продуктивності праці, розбіжності з оточенням, погіршення якості виконуваних робіт.

В основному дослідження в цій області зосереджені на описі особливостей користувачів мережі (K.Young, I.Goldberg, D.Greenfield, А.Е.Войскунскій, Ю.Бабаева, Є.Павлова, І.Чудова), але практично не приділяється уваги психологічному опису самого середовища. Виходячи з системного аналізу проблеми необхідно опис саме цих характеристик, як фактори, що впливають на Інтернет-залежність. Найбільш адекватної та ефективної теорією, яка відповідає принципам системності, на наш погляд, є теорія поля Курта Левіна (K.Lewin, 1936). Відповідно до цієї теорії, інформаційний простір, в якому існує Інтернет-залежний користувач середовища, розглядається як інформаційне Поле. Поле, визначається К.Левина, як "тотальність співіснують фактів, які мисляться як взаємозалежні" (K.Lewin, 1951). Тоді поведінку Інтернет-залежної людини - є функцією цього поля, існуючого під час поведінки. Таким чином, специфічне взаємовідношення між людиною і інформаційним полем визначає природу Інтернет-адикції, яка, по суті, є не що інше, як стирання кордонів між зовнішнім середовищем людини і його життєвим простором, яке згодом частково або повністю заміщується мережею. Проникність кордонів збільшується, Інтернет стає фактом психологічної середовища, що далі може привести до зміни особистісних якостей людини.

У свою чергу Інтернет простір, як факт психологічної середовища, має низку характеристик сприяють появі Інтернет-залежності. У термінах теорії поля К. Левіна, такими характеристиками ставати: напруга, валентність і сила. Якщо межа між життєвим простором і Інтернетом (інформаційним полем), як одним з регіонів, більш жорстка, то перехід між фактами цього регіону, в нашому випадку віртуального, більш простий, до того ж тут має місце ефект нереальності середовища. Таким чином, людина потрапляє під тотальний вплив фактів, які є своєрідною проекцією реального життя, і крім складнощів перемикання на інші значущі сфери, постає питання про мотивацію.

К. Левін вводить поняття квазипотребности. Позначення потреби як квазипотребности означало для К. Левіна підкреслення її соціальної обумовленості, т. Е. Того, що за своєю природою вона не вроджена і не біологічна, представляючи її динамічної характеристики.

Дослідження проводиться за участю двох ВНЗ країни Санкт-Петербурзького і Самарського державного університету. Мета нашого дослідження подивитися закономірності розвитку залежності на вітчизняній вибірці, виходячи з положення про полезалежних поведінки і динамічному описі Інтернет-залежності.

Перший крок психологічного дослідження - встановити природу подій, що існують на кордоні життєвого простору, які згодом впливають на людину. Далі необхідно описати особливості інформаційного поля, яким є Інтернет - середовище, а саме специфіку соціальних відносин і факторів інформаційного поля, що визначають залежна поведінка.

Другий етап роботи полягає в тому, щоб визначити які саме середовищні події є стресогенним маркерами, які впливають на бажання людини піти від вирішення проблеми "тут і зараз" і викликають потребу вдатися до адикції. Для вирішення поставлених цілей, були зроблені наступні кроки: проведення фокус груп і подальший факторний аналіз, отриманих результатів, так само були внесені зміни анкета самоспостереження за стресом. Проводиться дослідження особистісних особливостей, рівень тривожності і депресивності.

Новизна даного дослідження полягає в тому, що раніше в Росії подібного роду дослідження не проводилися.

Шаронова Юлія Ігорівна

Колесніков Данило Сергійович