Відповідальність особистості в кризовій ситуації

Кризова ситуація, яка визначається як поворотний пункт на життєвому шляху людини (Василюк Ф.Е., 1984), проявляє багато феномени особистості, в тому числі і відповідальність.

Відповідальність особистості доцільно розглядати як інтегративне утворення, що включає в себе не тільки емоційний, когнітивний і поведінковий компоненти (Прядеін В.П., 1998), а й аспекти, пов`язані з ситуаційним контекстом.

Ситуаційний контекст дозволяє розглянути специфіку особистості більш детально, виявити причинно-наслідкові зв`язки у формуванні різних типів особистості. Зокрема, Сенявская Е.С. (1999) звертає увагу на те, що численні війни в історії Росії і стан громадянської війни, в якому, на її думку, сьогодні перебуває країна, сприяють формуванню особливого типу особистості - "комбатанта". Комбатант - це безпосередній учасник бойових дій в складі регулярної армії, "людина з рушницею". Особистість, яка придбала такий військовий досвід, знаходиться в "стані зведеного курка", у неї спостерігаються порушення прогностичних здібностей, готовність до агресивних дій.

Однак є велика різниця між "війною осмисленої" (коли людина знає, за що воюет- знає, що інакше не можна) і "війною безглуздою". Приклад "осмисленої війни" - Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр. Це війна була важливою не тільки для її учасників, - її цінність визнавалася і в суспільстві (що утворювало особливу область збігу інтересів всіх сторін).

Прикладами "безглуздих воєн" можуть служити В`єтнамська і Афганська війни. Основна характеристика людей, які брали участь в них - болісне переживання кризи цінностей (так звані "афганський синдром", "в`єтнамський синдром", феномен "втраченого покоління"). Особистість комбатанта, що сформувалася в ході "безглуздої війни", буде мати особливості, пов`язані з системою цінностей.

Криза цінностей найбільш гостро проявляється вже після закінчення бойових дій, в яких брав участь людина. Одна з причин цього - попередня орієнтація на цінності, "нав`язані" ззовні. Цінності, яких особистість дотримувалася в ході військових дій, стають неактуальними, а іноді і дезадаптивною. Постає питання про пошук нових орієнтирів.

Тому можна вважати, що кризова ситуація прояснює і уточнює систему цінностей особистості. Стає чітко видно, що є важливим, значущим у житті і діяльності конкретної людини. При цьому для різних типів особистостей це будуть різні цінності.

Відповідальність особистості в кризовій ситуації актуалізується щодо значущих, наповнених сенсом речей. Відповідальність проявляється в напрямку основних цінностей. А необхідність вибору смислів і цінностей - це невід`ємна характеристика самих кризових ситуацій.

Основний недолік сучасних досліджень відповідальності особистості полягає в тому, що це освіта розглядається у відриві від ситуації і часто ототожнюється з поняттям інтернальності.

У нашому дослідженні в якості кризової розглядалася ситуація серйозної соматичної хвороби, яка призводить до інвалідності. Було показано, що інтернальність як внесітуаціонная складова відповідальності є характерна особливість особистості, яка перебуває в життєвій ситуації, яка не вирізняється складністю. У кризовій же ситуації проявляється ситуаційний компонент відповідальності. Також було відзначено, що інтернальність в кризових ситуаціях виступає як фактор, що сприяє травматизації, важчого переживання кризи. Вірніше навіть говорити про захисний характер екстернальністю (Яковлева О.П., 2004).

Хвороба, яка веде до інвалідизації, даючи особистості певні переваги (наприклад, у вигляді пільг, закріплених на рівні законодавства), не дає чогось важливішого. Імовірно - такою фізичною організації середовища, яка дозволяє успішно адаптуватися до обмежень, створеним хворобою. Так на рівні суспільства знецінюється спрямованість на самостійне подолання хвороби. Якщо при цьому в системі цінностей не закріплена важливість активності, суб`єктності, може наступити той самий криза цінностей, про який йшла мова щодо ситуації "безглуздої війни".

Семенова Г.В.