Уявлення про справедливість у російських респондентів

Дослідники-психологи не раз зверталися до проблеми того, чим керується людина, вирішуючи, справедливо ту чи іншу подію або несправедливо, на які фактори ми спираємося, коли хочемо прийняти справедливе рішення. Більшість авторів займалися дослідженням дистрибутивної справедливості, тобто справедливості при розподілі ресурсів. Однак роботи в даній області в основному торкаються сфери розподілу винагород і набагато рідше спрямовані на вивчення розподілу покарань (накладення санкцій). Частково це пояснюється тим, що в цих дослідженнях розглядаються в основному ситуації ділового спілкування, а оцінка справедливості подій, що відносяться до економічної і політичної життя країни, а також судових вироків, рідко стає предметом дослідження, тоді як тип оцінюваних подій може надавати значущий вплив на використання тих чи інших норм дистрибутивної справедливості.

Крім того, більшість робіт з дослідження оцінки справедливості виконано зарубіжними авторами, стосовно російської дійсності таких досліджень небагато. У той же час дослідження розуміння справедливості сучасними російськими респондентами є надзвичайно актуальними на сьогоднішній день. Це обумовлено, по-перше, проведенням судово-правової реформи в нашій країні, введенням суду присяжних на всій території Росії: розуміння і оцінка присяжними засідателями справедливості безпосередньо пов`язані з виносяться ними вердиктом. А по-друге, дослідження уявлень про справедливість актуальні в зв`язку з кризою сучасного російського правосвідомості, який, зокрема, проявляється у відсутності цінності закону, який, за результатами ряду досліджень [Курильських-Ожвен Ш., Арутюнян М.Ю., Здравомислова Про . М., Миколаєва О.П.], не сприймається як справедливий, а також в орієнтації насамперед на мораль, а не на норми права при оцінці справедливості. Все це визначає специфіку російського розуміння справедливості, вивчення якої і стало метою нашого дослідження.

Таким чином, в ході дослідження, по-перше, відстежувалася то, як проявляються в різних соціальних контекстах основні моделі оцінки дистрибутивної справедливості, виділені більшістю дослідників (принцип відплати по заслугах, принцип рівності та принцип "кожному по потребі") [Roux P., Clemence A.], по-друге, наскільки залежать використовувані моделі від виду розподіляються ресурсів (винагороду або покарання) і, по-третє, виявити особливості уявлень про справедливість російських респондентів.

Теоретичною основою нашого дослідження послужила теорія соціальних уявлень С.Московичи. Ми розглядаємо соціальні уявлення про справедливість, що включають когнітивний і емоційний компоненти. Об`єктом дослідження виступили 100 студентів московських вузів. Використовувалися опитувальні методи.

На основі отриманих результатів можна зробити ряд висновків. Когнітивний компонент соціальних уявлень про справедливість включає смислове значення справедливості взагалі, а також норми дистрибутивної справедливості. Що стосується смислового значення, то в свідомості російських респондентів справедливість нероздільно пов`язана, по-перше, з різними символами і принципами комуністичної влади і найчастіше сприймається як утопія, недосяжний ідеал, а по-друге, з покаранням, карою за провину. В обох випадках поняття справедливості негативно емоційно забарвлене. У респондентів відсутній віра в справедливість в суспільстві. Вкрай рідко справедливість пов`язується з правами людини, демократичним суспільством. В цьому випадку емоційна оцінка позитивна. Що ж стосується норм дистрибутивної справедливості, всі вони представлені в свідомості респондентів, однак при оцінці справедливості конкретних подій, як винагород, так і покарань, найбільш часто задіюється принцип відплати по заслугах, рідше - принцип "за потребами". Принцип рівності практично не зустрічається.

Голинчік Е.О.