Принцип резервування і число золотого перетину

Дослідження резервних можливостей людини Б. Г. Ананьєва поставлено до переліку актуальних проблем психологічної науки. Свого часу автором сформульовано принцип резервування можливостей людини, як умова надійного виконання професійної діяльності (Сафонов, 1978). Дослідження резервування в різних видах виробничої діяльності (операторної, конвеєрної, управління рухомими об`єктами) показали незалежність від специфіки діяльності, тобто уніфікованість отриманих показників. Були визначені оптимальне і мінімально допустимий значення резервування: відповідно До опт = О, 38 0,24 (М = 0,29) і К хв = 0,19 0,13 (М = 0,17). Це викликало досить жорстку критику з боку фахівців, як показник того, що методи реєстрації резервних можливостей "не працюють" аргументація полягала в тому, що не може в різних видах діяльності і у різних людей бути однакових показників резервування.

Надалі науково-практична робота зі спортсменами підтвердила отримані коефіцієнти і в даний час показники резервування можливостей широко використовуються в діагностиці функціональної готовності спортсмена. Виявляється, працюючи в режимі індивідуального темпу виконання діяльності, резервування становить саме оптимальні значення. У режимі ж примусового темпу, коли резервування менше мінімально допустимого, виконання діяльності порушується (статистично значимо знижується надійність).

Мене давно цікавило число золотого перетину, що розглядається в науці загальним законом гармонії природи. Зібрані факти в неживій природі (від галактичних явищ до атомарного будови речовини) і живій природі (ботаніка, біологія, нейрофізіологія, антропологія) свідчать, що задоволення закону гармонії обумовлює рух (мінливість), стійкість (сталість), збереження (адаптивність) і розвиток ( еволюція). Встановлено, що в тих випадках коли конкретний об`єкт або явище задовольняє закону гармонії забезпечується більш тривалий його існування - максимально можливе. Загальний закон гармонії описується співвідношенням частин цілого: ціле так відноситься до більшої частини, як більша частина до меншої. Це співвідношення дорівнює 1,618, зворотне співвідношення 0,618.

Розрахунок співвідношення показників резервування дає наступні результати: 1,0 / 0,62 = 1,61- 0,62 / 0,38 = 1,63- 0,38 / 0,24 = 1,58- 0,29 / 0, 17 = 1,70 де:

1,0 реалізація функціональних можливостей в конкретній ситуації;

0,62 ступінь реалізації можливостей;

0,38 і 0,24 верхній і нижній пороги оптимального резервування;

0,29 і 0,17 М оптимального і мінімально допустимого значень резервування.

З огляду на похибки вимірювання, певну умовність строгості вимірювання резервних можливостей, а також те, що закони психології відносяться до категорії "м`яких" (законів тенденцій) я вважаю, що принцип резервування є проявом загального закону гармонії.

Сафонов В.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!