Закони в психофізіології

Проблема закону в психології виникла не сьогодні. У зв`язку з цим можна назвати роботи Я.А.Пономарева, Б.Ф.Ломова, А.В. Петровського, М.Г. Ярошевського, та ін. В даний час можна запропонувати кілька підстав для класифікації законів. Критерії класифікації законів бачаться такими: 1) За розвитком логічного структури-2) За описуваної області явищ- 3) За ступенем спільності: Загальнофілософські, Загально, Псіхологіческіе- 4) За "ключовим" проблем психології. Перші три підстави класифікації законів описані нами раніше (Балин, 2006).

Можна в якості підстави класифікації вибрати також "ключові" проблеми психології (А. В. Петровський, М.Г. Ярошевський, 1998): психофізична (місце психічного в природі, співвідношення психічного і фізичного), психофізіологічна (співвідношення психічних і фізіологічних - нервових - процесів), псіхогностіческая (пізнаваність речей і явищ за допомогою психіки - наскільки адекватно відображає психіка навколишнє середовище), психосоціальна (яке співвідношення між індивідуальними і соціальними - груповими - психічними явищами).

Наведемо деякі з законів, які можна віднести до області психофізіології.

1. Закон Єркс-Додсон. Загальний вигляд: залежність між рівнем активації (мотивації) і ефективністю поведінки носить нелінійний U-образний характер. Для завдань різної складності: при важкій задачі оптимум досягнення розташовується в області слабкої мотивації (активації), тоді як при легкій завданню оптимум розташовується в області сильної мотивації (активації). Поправка Пале-Гербачевського: при виконанні завдань у людини виникає конфлікт між тенденцією досягнення успіху (Ту) і тенденцією уникнення невдачі (Тн). Підсумковий результат визначається алгебраїчною сумою Ту і Тн з урахуванням знака. У разі, коли Туgt; Тн графік залежності активації та успішності має вигляд інвертованою U-подібної залежності, причому успішність має максимальне значення при ймовірності досягнення успіху Ру = 0,5 (50% успіху-невдачі).

2. Закон початкового значення Уалдера. Чим вище рівень вихідної активації фізіологічної системи, тим менше відносна зміна цього рівня відбудеться при впливі стимулу тієї ж інтенсивності.

3. Закон гетерохронного розвитку психофізіологічних функцій в онтогенезі Б.Г. Ананьєва. Загальний вигляд. Частина 1. У процесі онтогенетичного розвитку відбувається нерівномірний розвиток психо-фізіологічних функцій людини - періоду підйому однієї функції супроводжує період спаду іншої, і навпаки. Частина 2. В онтогенезі інволюційні процеси компенсуються реституційного змінами, зокрема, втрачається відносна автономність функції і з`являється на їх основі цілісна структура. Поправка Грановської-Степанової: У розвитку псіхофізіологіче-ської функції є дві фази. Перша - прогрес функції. Друга - спеціалізація функції.

4. Закон "міченої лінії". Варіант Баллока-Маунткастла. Мозок дізнається про тип впливає стимулу на основі того, в якій кінцевий пункт призначення в корі приходить нервова імпуль- сація (мається пряма морфологічна зв`язок рецептора з центральним нейроном). Варіант Соколова-Вайткявічуса - кодування ознаки номером каналу - окремим значенням параметра кодованого сигналу ставляться у відповідність певні "мічені лінії".

5. Закон Хебба. Синаптичні контакти, задіяні безпосередньо перед розрядом нейрона, підвищують свою ефективність. Синапси, задіяні, але не супроводжені розрядом нейрона, її знижують.

6. Закони психогенезу. Описують закономірності переходу від фізіологічних подразнень, реакцій, задатків, властивостей, рухів до психологічних явищ, відповідно відчуттям, станам, здібностям, темпераментальні характеристикам людини, діям. Існують закони статики і динаміки. Закони динаміки підрозділяються на закони становлення психічного цілого, закони збереження психічного цілого (компенсація, трансформація і регресія) і закони руйнування психічного цілого (Балин В. Д. 2001).

Як видно, в літературі описані деякі закономірності, яким можна присвоїти статус законів. Це дозволить упорядкувати великий емпіричний матеріал як в психології, так і в суміжних з нею галузях знання, що, в свою чергу, дозволить протиставити відцентровим тенденціям, чітко виявляється в сучасній психології, доцентрові. Все це призводить до необхідності говорити про створення теоретичної психології.

Балин В.Д.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!