Тренінг вирішення сімейних проблем

Сучасна професійна освіта важко уявити без активних методів навчання. Вони починають набувати все більшого значення в контексті підвищення психологічної готовності майбутніх фахівців до конкретної практичної діяльності. Особливої актуальності використання активних методів навчання набуває в системі підготовки психологів, педагогів, соціальних працівників, юристів і менеджерів різного рівня. Найбільш часто в психологічній літературі до активних методів навчання відносять такі дискусії, рольові та ділові ігри, різні тренінги - від навчальних до тренінгів особистісного зростання. Значно рідше в якості таких згадуються методи аналізу випадків або ситуацій (case-study), гештальт-експерименти, групові проекти та семінари-практикуми.

У деяких публікаціях активні методи називають інтерактивними, тобто включають взаємодію між педагогом і учнем. Така взаємодія носить двосторонній характер і грунтується на потреби одного боку навчати, тобто передавати знання, і потреби іншого боку вчитися, тобто ці знання засвоювати, переробляти і застосовувати. "Інтерактивність розуміється двояко: як власна активність і як активна взаємодія з іншими людьми і отримання від них зворотного зв`язку, інформації про свої дії" [Сидоренко, 2007, с. 12]. Формування потреби і її усвідомленням передують власне взаємодії. Потреби сторін можуть не збігатися. І тоді потрібно спільний творчий пошук учасниками процесу навчання нових способів і моделей взаємодії, в яких потреби обох можуть бути задоволені. Популярність активних методів навчання пов`язана з тим, що "інтерактивність передбачає право на пошук нових, наперед не передбачених можливостей" [там же, с. 13]. У них є свобода для експерименту, атмосфера гри і можливість творчого самовираження і для того, хто вчиться, і для того, хто навчає.

В даний час у вітчизняній і зарубіжній психологічній науці накопичено досить багато матеріалу про різні форми і методи активного навчання, робилися деякі спроби їх аналізу та класифікації. Активних методів навчання стає все більше, їх методологія поступово розробляється, проте потреби викладачів вузів, шкільних педагогів, студентів та учнів в підручниках і навчально-методичних посібниках з цим методам залишаються незадоволеними через їх нечисленність і прихильності до викладання конкретних дисциплін. У пропонованому увазі читача навчальному посібнику робиться спроба узагальнення публікацій, присвячених активним методам навчання, розглядаються інноваційні форми реалізації цих методів і перспективи їх подальшого розвитку.

Ще 6-8 років тому літератури з методів активного навчання, особливо російською мовою, було зовсім небагато і вона була досить неоднорідною. Велика частина інформації, що стосується конкретних методів навчання (дискусії, рольові ігри, тренінги), містилася в літературі з психології управління та менеджменту, в тому числі в перекладної. Менша частина - в книгах вітчизняних психологів і теж переважно присвячених використанню активних методів навчання в сфері навчання менеджерів і персоналу різних організацій або в сфері навчання природничих наук - біології та екології. Публікації за дискусіями та рольових ігор були нечисленними і специфічними. За тренінгам літератури було досить багато, і вона була дуже різноманітною. Книгу російською мовою, в якій послідовно і детально були б описані всі відомі на той момент методи активного навчання - дискусії, ділові ігри, рольові ігри, метод вивчення конкретних випадків (case-study), групові проекти та т. Д., Шість років тому мені знайти не пощастило. Книгу М. Корсакова, А. Афоніна і В. Капіци "Активні методи навчання (розробка та використання в бізнес-освіті)" 2001 року видання, в якій були зібрані й описані всі ці методи, я знайшла тільки чотири роки тому в науковій бібліотеці ім . Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі. Вона виявилася дуже важливою підмогою в уточненні і розширенні програми і конспекту лекцій з дисципліни "Активні методи навчання", яку я тоді викладала студентам-психологам. Потім поступово стали з`являтися як перекладні, так і вітчизняні книги, присвячені супервізії та коучінгу. Одна з ролей супервізора - це роль "вчителя, який допомагає своєму підопічному вчитися і розвиватися", а одна з трьох його функцій - освітня, або формує, "має на увазі розвиток умінь, розуміння і здібностей супервізіруемих" [Ховкінс, Шохет, 2002, с. 84]. Здійснення цих функцій супервизором в груповий супервізії відбувається, як правило, в процесі використання ним методів активного навчання - дискусій у формі мозкового штурму або рольового програвання. Книги по супервізії і власний досвід участі в супервізорского групах внесли свій унікальний внесок в розширення моїх уявлень про те, що таке активні методи навчання, як вони працюють і як їх можна вводити в процес групового навчання тим чи іншим психологічним умінням і навичкам.

Поступово накопичувався і власний викладацький досвід використання традиційних методів активного навчання в підготовці та перепідготовці психологів і педагогів, а також досвід експериментування з гештальт-підходом у навчанні студентів. Використання гештальт-підходу дозволило ще більше розширити рамки активних методів навчання, включивши в їх число різні форми навчальних і дослідницьких гештальт-експериментів, розроблених і апробованих автором цієї книги за останні п`ять років. Ідея написання навчального посібника з активних методів навчання, адресованого в першу чергу студентам - майбутнім психологам і педагогам, а також фахівцям у сфері професій "людина-людина", виникла ще шість років тому, коли узагальнюючої літератури по цій темі було мало. Втілити її в життя вдалося тільки зараз. Хочеться сподіватися, що даний навчальний посібник виявиться актуальним як для студентів, слухачів курсів підвищення кваліфікації, аспірантів, так і для викладачів вищої школи.

Навчальний посібник складається з вступу, двох частин - теоретичної і практичної, висновків та додатків. Теоретична частина включає два розділи. Перша глава присвячена опису "традиційних", тобто досить давно використовуваних і добре відомих основній масі читачів методів активного навчання. До них відносяться дискусії, ділові та рольові ігри. Другий розділ містить опис інноваційних методів, порівняно недавно з`явилися в навчальній практиці викладачів вищих навчальних закладів: метод аналізу конкретних випадків (case-study), групові проекти та гештальт-експерименти. У додатку наведена анкета з оцінки поведінки керівника дискусії.

Зміст
Вступ

Частина перша. Теоретичні аспекти активного навчання

Глава 1. "Традиційні" методи активного навчання
Активні методи навчання як особлива форма засвоєння знань.
Дискусія як форма активного навчання
ділові ігри
Рольові ігри

Глава 2. Інноваційні методи активного навчання
Метод аналізу конкретних випадків (Case-study)
групові проекти
Гештальт-експеріментЛітература

Частина друга. Використання методів активного навчання в тренінгах батьківської компетентності

Глава 3. Особливості групової роботи з батьками
Основні принципи практичної роботи в навчальній групі
Методики роботи з порушеннями психологічних меж

Глава 4. Особливості роботи з незавершеними
ситуаціями
Незавершені ситуації і відносини як один з джерел
батьківської некомпетентності
Методики роботи з незавершеними ситуаціями

Глава 5. Техніки групової роботи з батьками
Техніки визначення общегрупповой теми заняття
Техніки для роботи з сімейними історіями
Техніка для розвитку здатності батьків до децентрації
Техніки для опрацювання проблем, пов`язаних з боротьбою в сім`ї за вплив на дитину
Техніки для роботи з психосоматичними симптомами

Висновок.
література
додаток