Що робити якщо хочеш курити?
Завжди був очевидний факт, що куріння шкодить здоров`ю людини. Дуже сумно, що це практично нікого не зупиняє. Сигарета…
Як кинути палити?
Боротьба з курінням небезпечна для вашого здоров`я
Ні, ви не думайте, я не збираюся однією статтею вирішити проблему світового масштабу. Та й стаття, як правило, не про куріння, а про логіку роботи психічного механізму, яку зручно проілюструвати на прикладі популярної шкідливої звички.
Власне кажучи, я от взагалі не бачу нічого такого страшного в курінні. Взяте саме по собі, воно не більш шкідливо, ніж регулярні прогулянки по міських вулицях. Найбільшої шкоди тут заподіює іншого - не дим, смоли і канцерогени, і навіть не нав`язлива звичка глушити свої переживання дурманом. Головне зло куріння - в самій боротьбі з курінням.
Дивіться, що тут відбувається. Звідки взагалі береться звичка палити? Зазвичай все йде звідкись із дитинства, коли куріння дешевих сигарет стає свого роду викликом, кинутим світу дорослих. Мовляв, готуйтеся, ми йдемо, ми вже не діти і більше не потребуємо ваших моралями.
Дитяче куріння - це бунт, спроба відстояти своє «Я», вирватися з під батьківського контролю. І це дуже важливий етап становлення особистості, хоча демонстративне куріння, звичайно, не найкращий варіант. Але ще гірше, коли дитина взагалі відмовляється виходити з-під батьківської опіки.
Сам процес куріння особливого задоволення дитині ще не доставляє, та й яке там задоволення від Біломорканалу? Тут вся справа поки в самому факті куріння, у відчутті своєї сміливості й непокори, в порушенні правил, у відчутті власної самостійної значущості.
Пізніше, коли життя стає складніше, коли з кожним роком зростає напруга від накручених всередині конфліктів, на перший план виходить дурманне властивість тютюнового диму. Розслаблення або, точніше, легке помутніння, яке викликається сигаретами, стає самостійною цінністю - так хоча б на якийсь час знижується внутрішнє напруження.
Третя сторона куріння - це вже чисто соціальне явище. Всі ці компанійські «Ходімо покуримо-ка» - це досить потужний стимул, щоб почати і звикнути курити. За цим теж можна виявити внутрішню психологічну слабкість, на зразок залежності від чужої думки і, взагалі, потреби в схваленні. Курилка - це нейтральна територія, де всі рівні і можна відчути свою причетність світу людей.
Тобто, куріння - це не просто звичка, яку з легкістю можна вирвати зі свого життя, це інструмент психологічного захисту, глибоко вплетений в рамки загальноприйнятих протягом життя (ми про це вже говорили в минулій статті - Чому проблеми не вирішуються). І звикання до нікотину тут грає настільки незначну роль, що його взагалі можна не брати до уваги - воно не більше страшно, ніж звикання до якоїсь дієти. Як звикли, так можна і відвикнути - не велика проблема.
Курець потребує свого палінні, тому що куріння робить його життя стерпним. Забери у нього куріння, і його здоров`я почне погіршуватися ще швидше, ніж якби він і далі димів, як паровоз.
Щоб по-справжньому позбавитися від куріння, потрібно знайти альтернативний спосіб вирішення тих проблем, які на даний момент вирішуються з його допомогою. Ніяк інакше бути не може. Твердим зусиллям волі можна змусити себе не курити, але це не вирішує початкову проблему. Від того, що людина через силу кидає палити, він не робиться ні краще, ні здоровіше. Ні на грам.
Більш того, разом з такими спробами переламати свою «звичку» зміцнюється інша психологічна проблема - пам`ятайте маятник гордості і нікчемності? Вийшло сьогодні не курити - пишаюся собою, не втримався - ненавиджу себе. Куди б не хитнувся маятник - всюди на душі буде паршиво. Сил буде витрачена маса, а ніякого толку від цього не буде - тільки ще більше невдоволення собою і своїм життям.
Боротьба з собою ще нікого не зробила щасливим або хоча б здоровим. Боротьба з собою руйнує!
І тим не менше, напевно, кожен курець хоча б один раз хотів цю свою звичку кинути. А багато хто кидає рівно стільки ж часу, скільки і курять. Нічого не виходить, і в результаті людина відчуває себе слабаком і взагалі нікчемою, адже все здається так просто - треба тільки пересидіти, перетерпіти, погризти сухарики ...
А звідки береться бажання кинути курити? Хто сказав, що паління шкідливе? Хто голосніше за всіх кричить про падіння моралі і про поділ шкідливих звичок? Хто більше всіх засуджує чужі помилки? Найбільші відчайдухи і войовничі моралісти - це найвідчайдушніші негідники і безбожники, які приховують свою зіпсовану сутність під личиною благопристойності.
Соціальна анти-тютюнова реклама - це реклама внутрішнього конфлікту. Кидайте курити, люди! Подивіться на себе - на кого ви схожі з сигаретою в зубах! Курінням ви себе вбиваєте - кидайте курити і стаєте нормальними людьми! І кому легше від цих гасел?
Біда в тому, що виникає шкідлива для паління звичка на грунті спотвореної самооцінки, і на цьому ж грунті виникає і бажання кинути курити. Спочатку друзі підбивали почати, тепер інші друзі підбивають кинути. А свого «Я», своєї думки, свого власного рішення як не було, так і немає. Тільки черговий виток внутрішньої холодної війни з самим собою.
З психологічної точки зору, абсолютно не важливо, курити далі або кинути. Правдою було те рішення, яке породить найменшу кількість додаткових внутрішніх протиріч. Тому не потрібно міркувати і логічно в чомусь себе переконувати. Розум потрібен для того, щоб відповісти на питання ЯК кинути курити, а намагатися з його допомогою вирішити кидати чи ні безглуздо - він просто загрузне в протиріччях.
Не потрібно кидати курити, не потрібно себе пиляти за кожну викурену сигарету - це все пусте. Єдиний адекватний спосіб перестати палити - змінити все своє життя таким чином, що куріння більше не буде потрібно. Та й то, чому б не курити, якщо сам процес приносить задоволення?
Чи не з собою потрібно боротися і не з курінням, а зі своїм бажанням заховати голову в пісок, зі своєю слабкістю, зі своєю наївною вірою, що як-небудь вдасться прослизнути на щастя, без того щоб напружувати душевні м`язи. Нав`язливе куріння - це наслідок безперервного внутрішнього роздраю - ось з чим потрібно боротися. Лікування симптомів - марна трата сил.
Потрібні практичні рекомендації? Поспостерігайте за тим, КОЛИ вам хочеться курити. Досліджуйте свою потребу в курінні - розберіться для себе, навіщо ви використовуєте куріння? Яку свою внутрішню проблему ви вирішуєте за допомогою куріння? Чи готові ви запропонувати інше рішення всіх цих проблем?
А тепер задайте собі головне питання - «Так чи так уже я хочу кинути курити?» І будьте чесні перед собою, відповідаючи на нього. Чи хочеться вам кинути або вам хочеться хотіти кинути?
І якщо після всіх психологічних розкопок вам все ще хочеться кинути палити - кидайте. Не потрібно ніяких зарік «з понеділка» і на все життя - вони не працюють. Найчесніший спосіб - перестати використовувати сигарети для самозаспокоєння і самозаспокоєння. Знайдіть інший спосіб справлятися з душевними тяготами, а ще краще перестаньте себе їх створювати в такій кількості.
Ну а в інших ситуаціях, коли на душі спокійно і світ прекрасний, можете курити і далі - якщо подобається смак, запах і процес, то чому б і ні? Так вам не потрібно буде себе ламати, а найнебезпечнішу шкідливу складову курильної звички ви анулюєте.
p. s.
Сам я не курю і не люблю запах чужого диму, але якщо вам воно подобається, нікого не слухайте - курите на здоров`я!
