Ухвалення рішення особистістю як мета зовнішнього впливу

Серед дослідників даної проблематики варто, перш за все, назвати Козельського Ю. і Корнілову Т.В. Під прийняттям рішення вони розуміли вибір з альтернатив. Причому власне вибір є заключним етапом прийняття рішення, якому передують деякі підготовчі етапи.

Ухвалення рішення може бути опосередковано різними базисними процесами (зіставленням ймовірності і значущості подій, пошуком правила і т.д.). Відповідно і психологічні реалії, які стоять за терміном прийняття рішення, як показує Козельський Ю., можуть ставитися до різних областей психологічного знання: до імовірнісного прогнозування, психології мислення, психології особистості, соціально-психологічним феноменам і т.д.

Зарубіжні дослідники, розглядаючи фактори, що впливають на прийняття рішення, звертають увагу на роль когнітивних і особистісних упереджень. Багато хто говорить про вплив ефектів сприйняття, в тому числі: ефект «ореола», що полягає в екстраполяції якості оцінки одних параметрів об`єкта на інші-ефект новизни, пов`язаний із залученням уваги більш новим об`єктом і інші. Також на прийняття рішення впливають фактори, пов`язані із соціальною природою особистості: соціальні стереотипи, вплив групи. Закономірності приписування причин (каузальної атрибуції) також можуть виступати в якості факторів, що впливають на прийняття рішення.

ефект незавершеності

У даній роботі дослідженню піддається конкретний психологічний механізм як спосіб спонукання особистості до прийняття рішення, а саме - ефект незавершеності. У зв`язку з чим, для деталізації проведеного дослідження доцільно буде використовувати класифікацію прийняття рішень по типу вирішуваних завдань.

Прикладом такого підходу, наступного ознаками ситуації, служить класифікація вітчизняних психологів Дружиніна і Канторова, що приводиться Корнілової Т.В. Специфіка прийняття рішень визначається в цьому підході по тому результату, на який націлене рішення, і розглядається три таких результату: інформаційні рішення, оперативні і організаторські. В інформаційному вирішенні суб`єкт відповідає на питання, що істинно, прийняття рішення направлено на діагностування ситуації, а результатом відповідно є якийсь інформаційний продукт, умовивід. Беручи оперативне рішення, суб`єкт вирішує проблему, як діяти.

В організаційному рішенні вибори суб`єкта (або спільноти) визначають структуру і функції системи, організації. Організаційні рішення - це окремий тип рішень, обумовлена соціальною ситуацією їх реалізації, такі рішення з точки зору результату також можуть бути інформаційними та вчасними.

У зв`язку з цим, досить глобального поділу прийнять рішень на інформаційні та оперативні: рішення приймається або на рівні думки, або на рівні дії.
Таким чином, в якості цілей деякого зовнішнього впливу може виступати: по-перше, спонукання особистості до прийняття будь-якої точки зору, тобто прийняття інформаційного рішення, що на практиці найбільш часто є метою PR-кампаній.

Причому, для сучасного суспільства характерна спрямованість саме на спонукання особистості до свідомого прийняття рішення. Маса з об`єкта повинна стати суб`єктом з усіма властивими суб`єкту якостями. По-друге, метою впливу може бути спонукання особистості до конкретної дії, тобто прийняття оперативного рішення, що в практиці є зазвичай метою рекламного впливу.

Основне положення про процес прийняття рішення, яке притаманне закордонним авторам, як і вітчизняним дослідникам, полягає в тому, що прийняття рішення пов`язане з певним підсумковим вибором, результатом якого стає дію або думку.

Спонукання до прийняття рішення особою у вигляді дії або судження - можливі цілі зовнішнього впливу.