Зарубіжні дослідження цілепокладання в організаційному контексті

У зарубіжній психологічній літературі, присвяченій дослідженню мотивації трудової діяльності, велика увага приділяється такому компоненту регуляції як цілепокладання (Latham G., Locke E.). Едвіном Локком розроблена і активно розвивається теорія цілепокладання.

Досліджувалася взаємозв`язок результативності з двома атрибутами мети - змістом і інтенсивністю. Відносно змісту до теперішнього часу досліджувалися конкретність, труднощі і тимчасова перспектива.

Достовірно відомо, що результативність є лінійною функцією від труднощі мети. За умови однакових здібностей і прийняття мети, ніж важче мета, тим вище результативність (Locke E.). Виявлено, що цілі і конкретні норми однаково впливають на результативність (Earley P., Erez M.), а також впливають один на одного (Mayer, J., Gellatly, I.).

Другим значним фактом, що належать до змісту цілей, є те, що конкретні важкодоступні цілі призводять до більшого рівня результативності, ніж викликають, але розпливчасті, наприклад - "зробити настільки добре, наскільки зможеш", розпливчасті і не викликають цілі або відсутність цілей як таких ( Mossholder K.- Kernan M., Lord R.).

У дослідженні впливу тимчасової перспективи цілей показано, що при вирішенні завдання середньої складності конкретна далека важкодоступна мета призводить до меншої результативності, ніж установка "зробити якнайкраще", яка, в свою чергу, менш ефективна, ніж постановка далекій мета в поєднанні з проміжними близькими цілями. Було висунуто припущення про інформаційний вплив близьких цілей через формування ефективної задачний стратегії, на противагу мотиваційному - через зараження метою (Latham G., Seijts G.).

Інтенсивність - це широкий термін, що стосується націленості, ясності, розумового зусилля і т.д., включених в ментальний процес. Основним аспектом інтенсивності мети, який був глибоко вивчений, є прийняття мети (goal commitment). Показано, що прийняття мети є посередником, фактором у впливі рівня мети на ефективність: при високому рівні прийняття проявляється сильна зв`язок між метою та результативністю, при низькому - вона практично відсутня (Erez M., Zidon I.).

Виділено дві категорії факторів, які відображаються на прийнятті: 1) які переконують людей, що мета достіжіма- 2) які переконують, що досягнення мети значимо і доречно (Klein H.). Цілі, які ставляться фігурою, яка має легітимною владою, зазвичай впливають на власні цілі особистості. Інструкції до досягнення цілей навіть впливають на подальшу поведінку в умовах вільного вибору (Locke E., Frederick E., Lee C., Bobko P.). Стверджується, що на вибір мети впливають ті ж фактори, що впливають на прийняття мети (Lock E., Latham G.).

Серед факторів, які впливають на взаємозв`язок мета-результативність, в літературі виділяють самоефективності, привабливість цілей, зворотний зв`язок.

При аналізі механізмів впливу цілей на результативність провідні автори виділяють чотири таких механізму (Lock E., Latham G.):

1. Конкретна мета спрямовує активність до дій, які співвідносяться з метою.

2. Конкретна мета регулює зусилля (витрата енергії) відповідно до труднощами мети.

3. Мета впливає на наполегливість (у ситуації, коли не задані тимчасові рамки).

4. Мета впливає на формування задачний стратегії.

При аналізі продуктивності організації в цілому виявлено, що впровадження технік зворотного зв`язку в поєднанні з постановкою цілей значимо підвищує продуктивність (Pritchard R. et al.)

Вивчення впливу конгруентності індивідуальних цілей працівника і організаційних цілей проводилося J.Vancouver і N.Schmitt з колегами.

Доценко О.В.