Психологічна характеристика діяльності

В основі діяльності лежить система рухів і предметних дій, інтегрована в єдиний комплекс, необхідний для праці в цій галузі суспільного виробництва. Діяльність людей є об`єктом вивчення не тільки психології, але і ряду інших наук: філософії, політекономії, соціології, історії, різних виробничих технологій. Для психології категорія діяльності, як уже зазначалося, має більш широке і фундаментальне значення: життєвий шлях особистості тісно переплетений з діяльністю. У ній формуються професійно-особистісні особливості людини.
Формує роль діяльності розкривається при порівнянні психіки людей, зайнятих в різних областях праці. У розвитку психологічної науки виділилися галузі, які вивчають психологічну специфіку діяльності в даному виді праці (психологія космічна, спортивна, педагогічна і т. Д.). Описано коло рис особистості, яким відповідає дана діяльність і які вона (формує. Стійкі якості особистості дозволяють по окремих проявів в поведінці, а іноді і за зовнішнім виглядом визначити професію людини. Підтягнутість, увагу до відносин людей, постановка голосу, продуманість слів, які впливають на людини, вміння пояснити просто складне питання, переконаність і багато інших особистісні якості стають типовими для поведінки вчителя.
Знання, почуття, відносини особистості регулюють руху і дії, направляють діяльність в цілому. Знання на різних рівнях відображення регулюють діяльність. Наприклад, на рівні відчуттів і сприйнять дозуються м`язова сила, темп і ритм рухів-рішення розумової задачі прямує образами і поняттями, залежить від досвіду людини. Регулювання відбувається одночасно на різних рівнях. Вирішуючи завдання, учень мобілізує розумову діяльність, розумові процеси, але, виробляючи арифметичні обчислення, він підписує результати один під іншим, керуючи процесом виконання дії на рівні сприйняття.
Зростаючі вимоги до швидкості і точності реакцій людини в умовах сучасного виробництва змушують інженерів разом з психологами шукати нові конструктивні рішення пультів управління технологічним процесом. Це необхідно для того, щоб людина, підтримуючи заданий режим роботи системи, міг використовувати, з одного боку, різні рівні психічної регулювання, а з іншого - різні системи аналізаторів, здатні здійснювати контроль і саморегуляцію Ваших дій відповідно до об`єктивними вимогами діяльності. На відміну від автоматичних систем, психічна регуляція пов`язана з суб`єктивним відображенням і переживанням умов діяльності, в яку включена людина.
Людина в діяльності виступає як особистість, рухома певними мотивами і має на намічені цілі. Серед мотивів можуть виступити потреби, думки, почуття і інші психічні освіти. Для здійснення діяльності недостатньо внутрішніх спонукань. Необхідно мати об`єкт діяльності та співвідносити спонукання до цілей, які хоче досягти особистість в результаті діяльності.
У мотиваційно-цільовий сфері з особливою ясністю виступає соціальна і класова обумовленість діяльності. У капіталістичному суспільстві людини спонукає до діяльності або нужда (неможливість фізичного існування без роботи), або нажива (прагнення до особистого збагачення, задоволення особистих потреб). Принципово іншу основу мають мотиви діяльності радянських людей, які працюють не заради особистого збагачення, а для побудови комуністичного суспільства. На перший план в мотивації діяльності виступає громадська цінність результатів праці. Звичайно, радянські люди, поряд з моральної, мають і матеріальну зацікавленість у праці.
Поведінка людини визначається не вродженими прагненнями, а спонуканнями, що виникають під впливом життєвих умов. Основою розуміння поведінки в радянській психології є марксистсько-ленінське вчення про потреби. Поряд з органічними потребами у людини з`являються потреби, породжувані суспільно-історичними умовами життя. Під впливом змін навколишнього світу змінюються і потреби.
Потреба сама по собі ще не є мотивом цілеспрямованого свідомого дії. Для виникнення предметної діяльності необхідно співвіднести потреба з предметом, яким можна задовольнити потребу. Усвідомлена потреба стає мотивом поведінки.
Для поведінки людини характерна дінамічность- зі зміною обставин можуть змінитися і мотиви поведінки і засоби, необхідні для досягнення мети. Суспільно значущий мотив надає в кінцевому рахунку вирішальний вплив на результат діяльності.
Одне із завдань радянської школи - виховання в учнів комуністичних мотивів і цілей діяльності. В процесі навчання через позакласну, піонерську і комсомольську роботу школа виховує в учнів ставлення до навчання як боргу, прагнення до суспільно корисної праці як джерела суспільного багатства.



У формуванні ставлення людини до діяльності, в становленні мотиваційно-цільової сфери виняткового значення має успіх або неуспіх у діяльності, рівень домагання особистості і рівень досягнень.

А Я. Психологія



azps.ruУспех або невдача впливають на подальшу діяльність, заломлюючись через особливості особистості. В одних випадках успіх, піднімаючи людину у власних очах, мобілізує сили на досягнення нових цілей у роботі, а в інших - може викликати самозаспокоєння.
Можна виділити кілька типових реакцій на неуспіх. Не вирішивши запропонованого завдання, людина може або вибирати простіші з метою утримати успіх, або ігнорувати неуспіх і вибирати все більш складні завдання, або з`ясувати причини неуспіху при вирішенні завдань, опанувати прийомами виконання більш простих видів діяльності, а в подальшому переходити до більш складним завданням . Невдача в справі, до якого • людина ставиться позитивно, обмануті надії на його успішне виконання викликають пригнічений стан. Залежно від сформованих рис особистості неприємні переживання можуть викликати або відмову від подальшої діяльності в даній області, або завзятий і наполегливий аналіз причин невдачі та нові спроби виконати завдання.
Рівень домагання - оцінка людиною своїх можливостей в діяльності. У гармонійно сформованої особистості рівень домагань відповідає фактичним можливостям виконання діяльності. При високому рівні домагань і обмежену можливість їх реалізації виникає конфлікт особистості з колективом або з самим собою.
Причини, що породжують невідповідність між домаганнями особистості і її можливостями, можуть бути об`єктивними і суб`єктивними. Соціалістичний лад знищив класові та економічні причини, що перегороджують в експлуататорському суспільстві можливість творчого самоствердження особистості в будь-якій справі. Тим більше значення в умовах будівництва комунізму набуває правильне виховання, яке ліквідує можливість розбіжності між домаганнями особистості і психічними, суб`єктивними можливостями досягнення успіху.
При правильному вихованні рівень домагання повинен перебувати в відповідно до здібностей і працьовитістю особистості. Підтримуючи впевненість учня в можливості успіху, вчитель одночасно повинен об`єктивно і вимогливо оцінювати результати його діяльності, не допускаючи виникнення необґрунтованих претензій. Високий рівень домагань нерідко допомагає людині розвинути свої здібності, якщо людина сама наполегливо і послідовно прагне до досягнення мети.
У домаганнях виявляються мрії, ідеали, оцінки людиною своїх здібностей, намічаються перспективні лінії розвитку особистості, її діяльності. Здійснення домагань в діяльності, постановка нових цілей - це потужний фактор розвитку особистості.
Успіх в роботі залежить від цілого ряду обставин. Одне з них - поєднання елементів творчості зі сформованими стереотипами виконання завдання. Пошук нового в праці, "живинка в справі" характерні для творчої особистості. Творчість піднімає діяльність на вищий щабель, рухає вперед виробництво і науку. Для самого трудівника важливо те, що в творчій праці відбувається злиття фізичних, розумових і моральних сил, що забезпечують повноту самовираження особистості.
На успіх виконання діяльності впливає стан особистості. Так, будь-який вид діяльності викликає втому. Втома - природне зниження працездатності внаслідок витрати енергетичних ресурсів організму. Втома - переживання людиною стомлення. Почуття втоми включає ставлення людини до роботи, звичку до фізичного і розумової напруги. Якщо цих звичок не вироблено, то втома може виникнути до настання фізіологічного стомлення, навіть на самому початку роботи. Втома після важкої, але потрібної людям роботи пов`язана з бадьорим емоційним тоном. Відпочинок, особливо активний, зміна виду діяльності відновлюють сили, створюють можливість продовження діяльності.
Об`єктивним показником стомлення є уповільнення темпу роботи і зниження її якості. Дослідження працездатності показує, що в перші дві години працездатність підвищується, досягає максимального рівня, а потім настає її зниження. Одноманітна, нецікава робота призводить до того, що стомлення і втома наступають раніше, ніж в тих випадках, коли робота захоплює людину.
Вчителю необхідно звертати увагу на стомлення учнів. Організація правильного режиму діяльності - одна з важливих психолого-педагогічних завдань школи. Чергування уроків, різноманітних за змістом матеріалу, за ступенем складності, правильна організація відпочинку на перервах допоможуть попередити стомлення і зберегти сили учнів до кінця навчального дня.
Мотиви та цілі діяльності, творчість, стомлення в процесі діяльності тісно пов`язані між собою і роблять взаємний вплив. Переконання, погляди, ставлення особистості до діяльності визначає характер творчих пошуків, можливість подолання астенічних переживань заради суспільних і особистих цілей, які людина реалізує в своїй праці.
Джерело: https://azps.ru/articles/