Прояв захисних механізмів особистості при оцінки особистісних якостей людини

Із сучасних публікацій, присвячених проблемі психологічних захистів, слід, що захист є дзеркальне відображення можливого, але не реалізованого особистістю процесу мотивації або відображення нездійснених, але в минулому бажаних цілей. Тоді непродуктивність для особистості дії психологічних захистів пов`язана з розбіжністю цілей і засобів їх досягнення в поведінці людини або порушенням заходи в співвідношенні мотиву і сил, витрачених на його реалізацію, або поведінкою людини прямо протилежних цілей.

Психологічний захист несвідомо оберігає людину від емоційно-негативної перевантаження. Ми поставили собі за мету проаналізувати прояви захисних механізмів особистості при оцінюванні особистісних якостей людини. В якості методів дослідження були визначені: опитувальник Плутчика-Келлермана-Конте, стомлений матеріал тесту восьми потягів Л. Сонди, методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла (16 PF-опитувальник), констатуючий експеримент. У дослідженні взяли участь 72 людини у віці від 18 до 33 років.

Кожному респонденту було запропоновано бланк з трьома завданнями. Завданням першого завдання було виявлення механізмів психологічних захистів учасників експерименту. Завдання другого завдання - визначення фізично привабливих і непривабливих осіб для кожного учасника експерименту, оцінка особистісних якостей людей, а також визначення типу особистості досліджуваних або визначення значущих потреб індивідів (випробовуваних).

Для цього піддослідним пропонувалися портрети, які були взяті з тіста восьми потягів Л. Сонди. До кожного портрета додавалося 48 характеристик (особистісних якостей), які були підібрані таким чином: по 3 позитивних і по 3 негативних якості з кожного запропонованого Л. Сонді типу. Пропонувалося оцінити якості за шкалою від -2 (ця риса повністю відсутня) до 2 (ця риса виражено максимально сильно).

Передбачалося, що людина, вибираючи найбільш фізично привабливі зображення портретів людей і найбільш непривабливі, ідентифікує їх з собою. За тестом Сонді кожному із запропонованих їм типу людей, зображених на картинках, відповідають певні характеристики особистості.

Основним завданням третього завдання було виявлення особистісних рис випробовуваних з метою співвіднести виявлені риси з приписуються якостями, або з факторами потягів по Сонди. Для цього була проведена діагностика учасників експерименту за допомогою 16-факторного опитувальника особистості Р. Кеттелла.

В результаті було отримано безліч взаємозв`язків між досліджуваними ознаками. Зупинимося лише на найбільш цікавих результатах. Аналіз результатів дослідження показав, що респонденти, що увійшли до групи випробовуваних з вираженим механізмом захисту "проекція", приписують "симпатичним" портретів якість "покірність", маючи у себе яскраво виражену рису особистості "домінантність". Можна припускати, що проявляючи домінантність, респонденти таким чином приховують або витісняють свою підпорядкованість (за Кеттеллу) або покірність (по Сонди), так як цим випробуваним притаманний фактор s-, однією з його характеристик є - покірність, яку респонденти не бажають приймати в себе . І при цьому вони приписують дане негативне якість "симпатичним" портретів.

А такі якості, як доброта і співчуття, вони приписують "несимпатичних" портретів, маючи у себе виражену рису "товариськість", яка характеризується якостями доброта, співчуття та ін. Т. е., Свої позитивні риси вони приписують "несимпатичних" портретів.

Аналіз відмінностей приписуваних якостей привабливим і непривабливим портретів показав, що в цілому (крім групи "проекція"), респонденти схильні приписувати якості доброти та співчуття саме фізично привабливим людям. За якістю покірність значимого відмінності виявлено не було.

Аналіз результатів, проведеного дослідження дозволяє зробити ще ряд висновків:

1) При аналізі розподілу оцінок між "привабливими" і "непривабливими" портретами виявлено, що більш високий рівень оцінок позитивних якостей по "симпатичним" портретів вище, ніж по "несимпатичних".

2) Група піддослідних без виражених механізмів захистів оцінює "симпатичні" і "несимпатичні" портрети більш рівно, більш однаково в порівнянні з респондентами, віднесеними до груп з вираженими захисними механізмами.

3) Виявлено наявність статистично значущої різниці між оцінкою "привабливих" і "непривабливих" людей.

Шалаєва Наталія Юріївна