Мотивація влади в особистісному і професійному розвитку

Аналізуючи основні види соціальної мотивації, Х. Хекхаузен відзначає, що мотивація влади є набагато більш складне явище, ніж мотивація досягнення або афіліації. Тим більше що в прагненні відчувати себе сильним або впливати на інших, з обох сторін соціального взаємодії можуть виявитися втягнутими найрізноманітніші мотиви. Вивчаючи цей феномен в рамках дисертаційного дослідження, нами було прийнято в якості робочого визначення (ми продовжуємо його дотримуватися) наступне: мотивація влади - цілеспрямована мобілізація внутрішніх і зовнішніх ресурсів, спрямована на досягнення бажаного результату і відчуття власної ефективності і особистої вліятельності- амбівалентна система прагнення і уникнення можливостей контролю над навколишньою дійсністю.

На першому етапі даного науково-дослідного проекту нами був зроблений акцент на якісних методах дослідження, а саме на методі фокус-груп. Мотивація влади нашими респондентами була відзначена як одна з базових складових внутрішньої мотивації особистості при виборі професії, що відноситься до типу "людина - людина" (так звані маніпулятивні професії). Контекстуальний аналіз наративних висловлювань вказує на те, що мотивація влади може трансформуватися, будучи базовим підставою для реалізації інших характеристик вибору маніпулятивної професії, наприклад, потреби в повазі і самоповагу, самоствердження, в прагненні підвищити самооцінку і статус. Респонденти схильні вважати, що саме мотивація влади є одним з основних чинників, що визначають досягнення успішності в сфері маніпулятивної професії, а стан професійної деформації залежить від розумного ступеня вираженості мотивації влади в структурі особистості.

З метою визначення особистісних рис, які можуть в значній мірі описати людину, мотивованого владою, використовувався ряд класичних і модифікованих нами методик і такий варіант статистичної обробки даних, як регресійний аналіз, що дозволило формулювати такі висновки. Внутрішня конфліктність мотивованих владою проявляється не тільки в структурі самої мотивації влади, а й в кожному з її компонентів. Так, прагнення до влади значимо пов`язано не тільки з наполегливістю і домінантністю, прагненням переробити і перевиховати партнера по взаємодії, але і зі стриманістю, умінням створювати атмосферу відкритості та довірливості. Або уникнення влади - найбільш яскраво проявляється як боязкість, але разом з тим, може виражатися і в невмінні прощати партнеру помилки, створенні видимості владного поведінки. У представників маніпулятивних професій зміст прагнення і уникнення влади більш насичене особистісними і комунікативними особливостями. Найбільш яскраво це проявляється у ставленні самооцінки - саме самооцінка робить вирішальний вплив на вираженість і зміст мотивації влади, а не особистісні риси або думка оточуючих.

Надалі, нам вдалося виділити чотири роду потенційних внутрішніх конфліктів формування мотивації влади особистості, співвідносячи їх із запропонованими Д. Мак-Клелланд стадіями розвитку мотивованості владою. Конфлікт розбіжності предотворяет стадію асиміляції - тільки усвідомивши розбіжність і своє прагнення до зміни "реального" рівня в сторону "бажаного", індивід починає свідомо збільшувати відчуття власної сили через допомогу з боку. Стадія автономності як набуття незалежності і зростання довільного контролю над своєю поведінкою, стає можливою після проходження конфлікту подолання, коли індивід "переступає" невпевненість у власних силах, своє небажання докладати зусиль, пов`язані з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод на своєму шляху до "бажаного" рівню в щодо самовідчуття, демонстрації і дії влади. Переживання конфлікту прагнень характеризує перехід на стадію самоствердження як неприйняття авторитетів, прагнення утримати верх і справити враження своїми владними діями. І, нарешті, сприятливе подолання конфлікту розвитку може вивести індивіда на стадію продуктивності - служіння справі або соціальної групи- як найбільш зріла форма влади, коли йде активний пошук використання влади найкращим чином, коли людина досягає зрілості, спрямованої на творення і втілення свого "Я" в цьому світі

Ємельяненкова А.В.