Специфіка спілкування в чаті

З ростом доступності мережі Інтернет вона все частіше використовується не як інструмент для пошуку інформації, а як засіб дозвілля. Досить поширене за останні роки стало спілкування в чатах, у цього заняття з`явилися свої шанувальники і популярність його все більш зростає. У чому ж його специфіка в порівнянні з безпосереднім спілкуванням, яка змушує людину годинами залишатися за комп`ютером, спілкуючись за допомогою друкованого тексту з абсолютно незнайомими людьми, яких він майже напевно ніколи в житті не побачить?

Щоб почати вивчати це питання, ми провели невелике опитування серед 38 респондентів, регулярно спілкуються в чаті. Задавши (знову ж в чаті) відкрите питання "Чим привабливо для Вас спілкування в чаті, які можливості воно дає?", Ми змогли сформулювати такі найпоширеніші суб`єктивні причини:

1. Анонімність, безпеку ( "вільне спілкування", "можна говорити що завгодно") (79%).

2. Легкість спілкування і знайомств (71%).

3. Різноманітність в спілкуванні, в тому числі і географічне (65%).

4. Брак інформації один про одного ( "таємничість", "невизначеність", "можливість змінити свій імідж", "можливість відкрити людини по-іншому, інакше, ніж у повсякденному житті") (52%).

Щоб більш точно з`ясувати, наскільки значимі ці фактори, була розроблена невелика анкета, запропонована 49 випробуваним знову ж в чаті. Отримані такі відповіді:

1. Ви б хотіли особисто познайомитися з тими, з ким спілкуєтеся в чаті? (Так 6%, Іноді 38%, Ні 56%);

2. Чи намагаєтеся Ви в чаті створити інший імідж, ніж в реальності? (Так 20%, Іноді 35%, Ні 45%);

3. У чаті Ви знаходите більше розуміння, ніж в реальності? (Так 26%, Іноді 52%, Ні 22%);

4. У чаті Ви частіше зустрічаєте цікавих Вам людей, ніж в реальному світі? (Так 36%, Ні 23%, Важко відповісти 41%).

На підставі отриманих результатів ми зробили припущення, що крім відчуття безпеки (яке виникає через анонімність спілкування, можливості представити себе інакше, низького ризику бути відкинутим і ін.), Мабуть, є ще одна менш очевидна і менш зрозуміла група чинників, обумовлена особливостями сприйняття образу партнера і змісту повідомлення при письмовому спілкуванні.

Для перевірки гіпотези про те, що при суто письмовому спілкуванні існують певні особливості формування образу партнера по спілкуванню, був проведений експеримент. У якості піддослідних виступили учні ПУ № 34 Кемерово на самому початку навчального року, коли вони ще не були знайомі. У контрольній групі кожен з 20 пар незнайомих випробовуваних мав можливість познайомитися і поспілкуватися зі своїм партнером протягом 5 хвилин. В експериментальній групі при інших рівних умовах спілкування відбувалося тільки письмово протягом 15 хвилин (поправка на швидкість листи і час передачі), всі інші канали інформації про партнера були виключені. Після цього всім випробовуваним пропонувалося оцінити за 10-бальною шкалою, наскільки їм сподобався партнер. Якщо в контрольній групі середня оцінка була 5,2 бала, то в експериментальній - 7,6!

Мабуть, при повній відсутності невербального компонента спілкування людина змушена сам добудовувати образ партнера по спілкуванню. І добудовує його, очевидно, проектуючи себе, і сприймає його, відповідно, як більш схожого на себе, а значить, більш симпатичного, "близького по духу". Більш того, той же процес "вкладання сенсу" відбувається і при розумінні того, що написав партнер. Адже сенс сказаного виражається не стільки логічним компонентом фрази, скільки емоційним ставленням, що виражається невербально. Ось чому у людини, спілкується в чаті, виникає відчуття більшого взаєморозуміння: просто, читаючи фразу, він проектує в неї свою інтонацію, свої емоції, свої відносини.

Таким чином, обмеженість каналів сприйняття, на перший погляд є перешкодою особистого, емоційного спілкування, може бути одним із значущих привабливих чинників в чатів спілкуванні, так як дає можливість самій людині формувати спотворений, часто ілюзорний образ партнера, більш задовольняє потребу в спілкуванні, ніж реальні люди.

Пархоменко С.В.