Внесок ш. Бюлер в розробку тестів як експериментального методу вивчення дитячої психіки

В даний час тести, як експериментальний психологічний метод вивчення дитячої психіки, відносяться до числа найбільш популярних і доступних методів. Одну з найперших спроб розробити тести зробив Ф. Гальтон, організувавши в Лондоні в 1884 р антропометричну лабораторію, де він вимірював у випробовуваних зріст, вага, різні чутливості, час реакції і інші сенсомоторні якості. У 1905 р французький психолог А. Біне створив один з перших психологічних тестів - тест для оцінки інтелекту. Завданням Біне було порівняння інтелектуального рівня недоумкуватих і нормальних дітей на окремих вікових ступенях, щоб на підставі цього поміщати недоумкуватих дітей в особливі допоміжні школи. Але поступово мета психологічного дослідження змінювалася: прикладом тесту нового виду стали тести Арнольда Гезелла, який використовував метод спостереження природних життєвих реакцій дитини в природному життєвої ситуації. Зберігаючи позитивні сторони даного методу, розвиваючи і доповнюючи його, Ш. Бюлер створила серію віденських тестів для діагностики нервово-психічного розвитку дітей раннього віку.

Німецький психолог Шарлотта Бюлер (1893-1974), закінчивши Берлінський університет, була захоплена психологією розвитку, і після переїзду до Відня разом з чоловіком Карлом Бюлером заснувала там факультет дитячої психології. Створені нею віденські тести принципово і систематично побудовані на знанні дитячого розвитку, отриманому в результаті багаторічного експериментального досвіду. В основу побудови віденського методу тестів Бюлер лягли наступні принципи.

1. Тест повинен відтворювати природну ситуацію і викликати природну поведінку дитини в цій ситуації.

2. Ситуація повинна стимулювати всі основні напрямки людської поведінки для отримання цілісної картини особистості дитини.

3. Результат тестів повинен бути точним, яке можна порівняти, кількісно виражену.

4. Отримання результатів не повинно забирати багато часу і не бути занадто важким.

На думку вченого, тести можна придумувати і використовувати лише тоді, коли попередньо вивчені стосуються розвитку факти і визначені характерні вікові форми поведінки, тобто докладний спостереження за дитиною треба проводити до самого тесту. Бюлер виділила шість основних напрямків людської поведінки, які повинні бути охоплені тестами: психічна продуктивність (користування зброєю і охоплення смислових і структурних зв`язків), обробка матеріалу (його переробка і наполегливе проведення діяльності), навчання (практична і словесна пам`ять і наслідування), соціалізація або "соціальність" (мова, контакт, вимоги), фізичний розвиток або "рухи тіла" (управління тілом, подолання перешкод, наближення і хапання) і сприйняття органів почуттів, що включає в себе сприйняття речей, реакцію органів почуттів і харчову реакцію. Кожна серія складалася з 10 тестів і розрахована на певний вік дитини, причому вікове обмеження однієї серії від іншої було знайдено дослідницею емпірично. Для кожного місяця першого року життя створені окремі серії тестів, тому що в цьому періоді щомісяця відрізняється від іншого значним прогресом у розвитку.

Для інтерпретації результатів тестових випробувань Бюлер ввела поняття коефіцієнта розвитку (Entwicklungsquotienten), за аналогією з коефіцієнтом обдарованості В. Штерна, який дорівнює приватному між вихідним і біологічним віком. Крім цього психолог зробила акцент і на необхідності врахування профілю розвитку для контролю динаміки розвитку і співвідношення різних сторін психіки дитини. Для зображення профілю необхідно підрахувати, як багато тестів вирішив дитина в області кожної конкретної категорії.

Безперечна заслуга Шарлотти Бюлер полягає в тому, що її тести з`явилися першим прикладом діагностики нервово-психічного розвитку дітей раннього віку, що охопила всі сторони людської поведінки. Дана серія тестів має і в даний час безперечну цінність для педагогів і психологів, які працюють з дітьми, особливо в закритих освітніх установах.

Шарикова Е.А.