Терапевтичні механізми твори чарівної казки

У казкотерапії використовується кілька способів роботи з казками (аналіз, розповідання, переписування, постановка, твір, програвання). Всі вони спрямовані на розширення досвіду, інтеграцію з ним, розвиток творчих здібностей. В даному випадку зупинимося на творі казки. Тут слід сказати про два аспекти цього способу: сам процес твори казки і подальший аналіз написаного самим автором.

При визначенні терапевтичного ефекту від написання і аналізу казки можна виходити з напрямків психологічного аналізу казок: який феномен в казці вбачається (архетип чи це, форма поведінки або персоніфікована емоція), на розгортання такого відповідного механізму і спрямована казка (ініціація і наближення до самості, отримання "спектра" поведінкових реакцій, або катарсис). Але це може звузити уявлення про отриманий досвід. Доцільним виявляється вказівка на рівні впливу казки: на 1-му події казки, відносини героїв "проектуються" на реальну життя-на 2-м по глибині рівні відбувається нагадування про важливі соціальні та моральні норми в життя-на 3-му рівні зачіпаються глибинні механізми підсвідомості. Має значення аспект досвіду (дитина не вийде відразу на 3-й рівень - найбільш доступним будет1-й) і мети клієнта (кому-то необхідний контакт з несвідомими ресурсами, для кого-то досить буде знаходження аналогій з реальним життям для вирішення виниклого протиріччя) .

При творі казки виникає ефект переживання травматичного досвіду в казковому оповіданні. Цей катарсичний механізм відзначається і дослідниками літературної творчості: М. Бахтін, каже, що автор заповнює свого героя там, де той не в змозі сам себе заповнити. У застосуванні до казки це тим більш справедливо: автор (будучи в позиції внеположенним твору) дає герою помічників, чарівний предмет в ситуації боротьби з перешкодами, і таким чином, актуалізує свої власні ресурси.

Дуже важлива організація процесу твори: в нашій тренінговій програмі передбачалося написання казки, перед цим було запропоновано налаштовує вправа, що дозволяє уявити майбутнє подорож героя (той світ, де він буде подорожувати). Крім того, використовувалася відповідна музика при творі казки. Написання, а не розповідання вголос, передбачає використання певної літературної форми, і дає можливість краще простежити повороти сюжету, особливості оповіді.

У процесі ж рефлексивного аналізу відбувається власне процес самопізнання, причому знову з`являється рівневого цього процесу: одні бачать аналогії з конкретними життєвими ситуаціями і своєї поведінки в них, інші - усвідомлюють, що перешкоди, поставлені перед героєм, і помічники - власні внутрішні перешкоди і ресурси. Казка - метафора, а при її аналізі автор розуміє, яка частина досвіду в ній відбилася, який був характер переживань.

У творі казки мають місце такі механізми:

1. Самопізнання: знаходження внутрішніх підсвідомих ресурсів-усвідомлення внутрішніх препятствій- знаходження оптимальних способів реагування;

2. Катарсис: символічне відреагування фізіологічних і емоційних стрессов- прийняття в символічній формі своєї фізичної активності.

3. Придбання нового досвіду переживань: прочувствованіе себе в різних типах відносин і набуття нового досвіду (поведінкового, емоційного і т.п.) - психологічна підготовка до напружених емоційних ситуацій і переживання кризових сітуацій- розвиток регуляторних здібностей.

4. Розвиток творчих здібностей: розвиток воображенія- розвиток здатності до творчої переробці життєвого досвіду.

Заманаева Ю.В.