Психологічний захист як умова збереження стійкості особистості

Щодня ми робимо якісь вчинки, щось говоримо, про щось судимий і якось виправдовуємо свої дії. На перший погляд, ми все це робимо свідомо, але не замислюємося, чи завжди це так насправді. У більшості випадків тут проявляються механізми психологічного захисту, за допомогою яких наше "Я" долає конфлікти, в певних ситуаціях породжують тривогу. На даний момент актуальна проблема розробки системної концепції психологічного захисту як засобу соціально-психологічної адаптації. Системний підхід до проблеми передбачає розгляд причинних і тимчасових зв`язків між усіма елементами, включеними в генезис і функціонування основних механізмів захисту. При розгляді феномена утворення специфічних механізмів захисту, не можна не враховувати індивідуально-своєрідні особливості суб`єкта.

Своїм дослідженням ми і хочемо виявити індивідуальні особливості, властиві особистості з переважанням тієї або іншої стратегії психологічного захисту. Теоретичною базою дослідження є класифікація стратегій психологічного захисту В. В. Бойко. Він виділяє три основні стратегії: миролюбність, уникнення та агресію.

Миролюбність, згідно В. В. Бойко, являє собою таку стратегію захисту, в якій провідну роль відіграють інтелект і характер. Миролюбність передбачає партнерство і співробітництво, уміння йти на компроміси, робити поступки і бути податливим, готовність жертвувати деякими своїми інтересами в ім`я головного - збереження гідності. У ряді випадків миролюбство означає пристосування, прагнення поступатися натиску партнера, не загострювати відносини і не вплутуватися в конфлікти, щоб не піддавати випробуванням своє "Я".




Уникнення по В. В. Бойко засноване на економії інтелектуальних і емоційних ресурсів. В цьому випадку індивід зазвичай обходить або без бою залишає зони конфліктів і напружень, коли його "Я" піддається атакам. При цьому він відкрито не витрачає енергію емоцій і мінімально напружує інтелект.

Агресія являє собою стратегію психологічного захисту, що діє на основі інстинкту. Інстинкт агресії - один з "великої четвірки" інстинктів, властивих всім тваринам. Це відразу пояснює той незаперечний факт, що агресія не виходить з репертуару емоційного реагування. Досить окинути думкою типові ситуації спілкування, щоб переконатися, як різноманітна і легко відтворена вона в жорстких або м`яких формах. Її потужна енергетика захищає "Я" особистості в будь-яких ситуаціях.

Метою нашого дослідження є виявлення особистісних особливостей у випробовуваних з переважанням миролюбності, уникнення та агресії як стратегій психологічного захисту в структурі взаємин. Ми припустили, що кожної стратегії (миролюбність, уникнення, агресія) відповідає певний набір індивідуально-психологічних якостей.

Було проведено дослідження з використанням банку психодіагностичних методик. Вибірку склали студенти 3-го курсу Інституту психології та педагогіки у віці 18? 20 років. В ході дослідження випробовувані були поділені на 3 групи відповідно до переважанням тієї або іншої стратегії психологічного захисту (по тесту Бойко). У кожній з груп ми провели факторний аналіз і виявили особистісні особливості, характерні для кожної стратегії.

Таким чином, знаючи, яка стратегія психологічного захисту властива людині, ми знаємо і його особистісні якості, що дозволяє нам краще розуміти і прогнозувати поведінку людини і його вчинки, знаходити з ним спільну мову, впливати на нього через ті якості, які йому притаманні.

Пономарьова Ю.І.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Психологічний захист як умова збереження стійкості особистості