Основні вимоги до проведення бесіди

додаток 3

Визначте мету бесіди, інакше вона буде безплідним проведенням часу. При цьому справжні цілі бесіди не повинні бути відомі співрозмовнику.

Визначте цільові питання.

• Розподіліть питання в порядку їх значимості.
• Зверніть увагу на відповідність їх формулювань психологічним вимогам.
• Складіть план бесіди виходячи з конкретної ситуації.

Визначте питання, що підтримують бесіду, виходячи з потреб, інтересів співрозмовника.

Приєднуйтеся до контакт зі співрозмовником (Табл. П3.1).

Таблиця П3.1

Психологія ведення бесіди

питання спілкування	рекомендації
Для підтримки бесіди	Звертайтеся до запитань на теми, що цікавлять співрозмовника: перемога на конкурсі, в спорті, випадки з життя і ін.
З метою створення емоційного настрою	1. Вдумайтеся в те, що цікавить співрозмовника. 2. Погляньте на світ його очима, відчуйте його. 3. Якщо побачите пасивність співрозмовника, то: - ви почали з невдалого питання; - запитали його невпопад; - у нього немає настрою; - взяли не той тон; - догодили в уразливе місце. 4. Помилку виправляйте швидко, своєчасно, будьте завжди активно-уважними. 5. Не можна використовувати питання, що викликають у собесед- ника негативну реакцію

Створіть атмосферу довіри.

• Співрозмовник повинен бути впевнений, що бесіда приносить йому користь.
• При тісному контакті виникає потреба поділитися потаємними думками, почуттями, довіритися.
• Контакту сприяють власне «розкриття», довірчий розповідь про себе.

Обстановка для бесіди може бути:

• сприятливою: спільний відпочинок, прогулянки по вулиці, домашня обстановка, ізольована кімната;
• дискомфортною: присутність, втручання інших людей, незахищеність, неспокій, тривога.

Примітки.

Володійте собою, дотримуйтесь педагогічний такт:

• не виявляється ознак владності;
• не допускайте докорів, реплік і т. д .;
• підтримуйте обстановку взаємної довіри.

Під час бесіди стежте:

• за особливостями мовної поведінки співрозмовника: точністю думок, формуліровок- застереженнями, недомолвкамі- бажанням піти від ответа- паузами;
• за емоційними реакціями: тембром голосу, інтонаціей- мімікою, жестами та ін.
• за спрацьовуванням механізму так званої психологічної захисту;
• за тим, чи не порушені чи гідність, самоповагу.

Як правильно вести бесіду? Потрібно, щоб:

• питання не ставили «в лоб» (краще їх ставити в непрямій формі);
• питання не були вселяють, не носили форму твердження ( «Мабуть, ти регулярно виконуєш завдання?»);
• питання ставилися в визначальних формі, були короткими, зрозумілими співрозмовнику.

Необхідно слухати уважно і довірливо, показувати це співрозмовникові поглядом, мімікою, жестами, всім своїм тілом, нахиленим до нього. Співчуваючи, схвалюючи і підтримуючи, можна почути все, що хотілося б дізнатися.

Потрібно дати можливість співрозмовнику висловитися. Чи не квапте його! Помогітеему звільнитися від можливих страхів, схвалюють точність висловлених думок. Зустрічні питання можуть бути задані тільки з метою:

• надати допомогу співрозмовнику, якщо він бажає висловитися;
• надати допомогу співрозмовнику, якщо він хоче звільнитися від можливих страхів;
• схвалення точності висловлених думок.

Не завершуйте висловлювання співрозмовника у випадках його хвилювання, імпульсивності, неістотності висловлювань, незначності деталей, відсутність корисної інформації і т. Д. Співрозмовник завжди говорить про значні для нього речах!

Пам`ятайте! При перериванні бесіди втрачається контакт, і важлива інформація може бути втрачена.

Якщо в ході бесіди ваш співрозмовник зауважив якусь неточність (алогічність), не шукайте виправдань, а погодьтеся з ним, похваліть за зроблене зауваження і продовжуйте бесіду.

Завантажити книгу "Психологія спілкування в дитячому віці"

Повернутися до списку

Увага, тільки СЬОГОДНІ!