Мовна і комунікативна агресія в рунеті

Смирнов Ф. О.
Мовна і комунікативна агресія в Рунеті Рунет, або російський сектор Всесвітньої мережі Інтернет, відрізняють стабільно високі темпи зростання протягом цілого ряду років. Незважаючи на складності в однозначній оцінці чисельності користувачів Мережі, до початку 2004 року в Рунеті буде взаємодіяти від 5,5 до 12 мільйонів чоловік. Такі показники дозволяють говорити про Рунеті як про досить самостійному і численному освіту.
Комунікацію в Інтернеті відрізняє цілий ряд значущих особливостей: спілкування протікає виключно в письмовій формі, традиційні невербальні і паравербального мовні засоби практично повністю відсутні, відсутній безпосередній контакт між комунікантами і достовірна інформація про учасників спілкування. Особливості лексикону користувачів Інтернету, інші правила побудови зв`язкових висловлювань і нові сценарії комунікації складають специфіку Інтернету як простору спілкування.
У нечисленних дослідженнях лінгвістичних особливостей Мережі мова часто йде про новизну тих чи інших явищ, про їх вплив на поведінку комунікантів, однак дуже рідко можна зустріти дослідження, присвячені певній комунікативної стратегії, її реалізації в просторі російського сектора Інтернету.
Цікаво відзначити, що слідом за захопленими публікаціями про принципово нові можливості Інтернету, все частіше можна зустріти роботи, які висвітлюють його негативні сторони. Так, англійський філолог Норман Холланд зазначає, що при спілкуванні в Інтернеті люди регресують. Як докази він наводить такі риси інтернет-користувачів, як балакучість, а також надмірна щедрість і відкритість. Вітчизняний дослідник І. С. Шевченко відзначає схильність до ненормативному, відхиляється як одну з ключових психологічних особливостей користувачів. Дії та вчинки людини в Мережі вільно чи мимоволі набувають вербальне вимір. Комунікація в формі письмового тексту отримує в Інтернеті онтологічний статус, стає основою існування.
Очевидно, що, як і реальна комунікативне середовище, спілкування в Інтернеті не відзначено виключно позитивною спрямованістю. Рано чи пізно користувач стикається з проявами вербальної агресії, які хотілося б розглянути більш докладно.
В інтернет-спілкуванні активно використовується комп`ютерний сленг. Новачок постійно стикається з окремими словами і цілими висловлюваннями, які виявляються йому незрозумілі. Примітно, що значна частина комп`ютерних жаргонізмів - це не кальки англомовних виразів, а своєрідні трансформації англомовного вираження в його початковій формі. Така трансформація часто супроводжується навмисним перекручуванням слова, що створює можливості для нових асоціативних зв`язків: мережа Compuserve називають "консервою", переносний комп`ютер (або laptop) - "лапою", електронна пошта також відома як "мило". Не рідкість, коли в якості основи для обігравання цих слів виступає обсценна і ненормативна лексика. Такі слова, як "нетварь" (мережеве програмне забезпечення), "пісіцід" (свого роду самогубство комп`ютера в результаті дій користувача) не рідкість. Ще більш агресивними в російській комп`ютерному сленгу є найменування людей, які працюють з комп`ютером. "Паскудник", "гвалтівник", "некрофил", "чобіт" - так позначають програмістів. Сильніше дістається самому безправного суті в Мережі - кінцевому користувачеві: "інвалід", "ламер", "Усер", "юзверя", "юзверг".
Необхідність засвоєння досить значного пласта лексики стає досить актуальним завданням для початківців, так як рівень володіння комп`ютерним сленгом визначає положення людини в ієрархії мережевих спільнот. В чатах, на форумах і в текстах веб-сайтів жаргонізми зустрічаються без будь-яких застережень, з розрахунком на те, що користувач готовий до їх адекватного сприйняття. Якщо це не так, він стає об`єктом глузувань і агресії з боку інших користувачів.
Комп`ютерний жаргон дуже близький таємного мови. Недоступні непосвяченим, жаргонізми дозволяють зводити якийсь бар`єр між новачками і професіоналами. Це цілком відповідає замкнутому характеру кіберкультури і реалізує потребу комп`ютерників в афіліації.
Користувач, якому вдалося подолати цей бар`єр, стикається з іншими, досить поширеними агресивними комунікативними стратегіями в Інтернеті: з флеймом, флудом і спамом.
Флейм є надзвичайно багатогранне явище. Так, його визначають як комп`ютерний аналог варварства, який, однак, є більш складним (Jon Katz). Якщо в реальній дійсності вербальні атаки опонентів з використанням будь-яких засобів засуджуються, то в Мережі вони дуже широко поширені. Найбільш загальним визначенням флейму буде вербальна агресивна реакція, викликана повідомленням співрозмовника, що порушує принципи конструктивної дискусії. Класичним прикладом може послужити наступний фрагмент обговорення c форуму, присвяченого розробці веб-сайтів. Учасники сперечаються про те, скільки коштує хороший сайт - аудиторія розділилася на професіоналів і людей, які збивають ціни, виконуючи цю ж роботу дешевше. Несподівано з`являється хтось, що іменує себе CreativeAntivirus і провокує співтовариство: "Нарешті то мені стало ясно, що для Ярославля штука бачей це межа мрій ... хе хе ... мелкопузікі ... ти думаєш співтовариство обговорюють тут питання вебтехнологов за цей час у чому то змінилися? ... .. хе хе швидше вкоренилися ... тоесть стали невиліковними ... Всім даю останній шанс! ". Новачок відразу відчуває на собі вербальну агресію з боку завсідників: "ще придурок якийсь ... скошено ...." або "Так поділися з" колегами по цеху "своїми успіхами ... А то своїм пупком пишатися може кожен". Тактика, обрана Антивірусом, проте, заінтригувала деяких учасників форуму, він же дає вкрай туманні відповіді. При явній невідповідності теми комунікації заявленої в форумі, реакція на флейм викликає цілий потік висловлювань.
Флейм - не просто лайка як спосіб вираження своїх емоцій. Люди, які в реальній дійсності ніколи не змогли б дозволити собі таке вербальне взаємодія, в Мережі вважають себе героями, маніфестує вільне спілкування. Мабуть, Мережа являє собою простір, де будь-яке висловлювання здатне викликати хвилю обурення, будь то фраза в форумі або літературний твір, запропоноване на суд відвідувачів.
З іншого боку, можна відзначити і ряд позитивних наслідків популярності флейму: зокрема, ряд змін в комунікації за допомогою електронної пошти. На противагу тріумфуючому Флейм, коли кожна людина чує тільки себе, багато користувачів усвідомили, що при написанні e-mail`a необхідно розглядати комунікацію як двосторонній процес, тому багато хто з e-mail`ов стали більш чемними, продуманими, які враховують позицію адресата. Варто також звернути увагу на явище, що отримало назву "тролінг". Це відправка в конференцію провокаційних повідомлень в надії, що учасники спілкування клюнуть на них як на "приманку". Необгрунтована вербальна агресія змушує мережеве співтовариство, яке знаходилося буквально на межі розпаду, об`єднатися, щоб гідно відповісти агресору.



Ефективних способів боротьби з флеймом практично не існує: в більшості форумів агресивні повідомлення видаляються, а їх авторам забороняють писати нові повідомлення. Джон Сулер висуває гіпотезу про те, що вербальна агресія коммуникантов в Інтернеті пояснюється бажанням знайти ідентичність, протиставити себе дифузійної масі, нехай і ціною негативної оцінки (Suler, 1997, HTML document).
Аналогічну функцію, мабуть, виконує флуд - в цьому випадку тема форуму заповнюється непотрібною, марною інформацією. З флудом ми також маємо справу в чатах, коли простір спілкування заповнюється потоком повідомлень одного і того ж змісту, що відправляються агресивним користувачем. Флуд можна пояснити прагненням нового користувача привернути уваги учасників спілкування або бажанням дошкулити модератору ресурсу.
Наслідки спаму як ще одного різновиду вербальної агресії змогли відчути на собі практично всі користувачі електронної пошти. Спочатку цим словом прийнято було позначати розсилку небажаних повідомлень переважно рекламного характеру по e-mail`у. У загальному сенсі можна визначити спам як нав`язування користувачеві Інтернету нерелевантною для нього інформації. Сьогодні можна, наприклад, маніпулювати інформацією про будь-якому сайті, яку збирає пошукова машина, щоб забезпечувати йому високу відвідуваність. Це також є різновидом спаму.
Більшість учасників інтернет-спілкування оцінюють спам вкрай негативно. Примітно, що до не менш агресивній рекламі в засобах масової інформації (телебачення, радіо) користувачі ставляться більш терпимо.



Агресивний характер спаму можна говорити, виходячи з комунікативної установки багатьох повідомлень. Знаючи про негативне ставлення до спаму, його відправники використовують різні стратегії, покликані обдурити користувача. Найчастіше для цього використовуються маніпуляції з темою листа. В ході проведеного дослідження було проаналізовано понад 100 повідомлень. 22% електронних листів містили іррітірующіе заголовки, які були спрямовані на маскування рекламного характеру повідомлення. Як приклади можна навести такі: "Хочете жити вічно?" (Реклама лікарського засобу), "Як перемогти холод" (реклама опалювальних систем) і навіть "Як боротися зі спамом?" (Реклама послуг по розсилці). Спам намагається маскуватися під листи від друзів, рекомендації від колег, запити від клієнтів. Ось лише деякі з таких тем: "Від Катерини", "Я ж казав, що це станеться", "Я знайшов те, що ти просив".
Боротьба зі спамом є вкрай складне завдання, тому на сьогоднішній день гарантованого вирішення даної проблеми не існує. Є кошти різного рівня, що дозволяють знизити кількість рекламних повідомлень, проте дуже часто разом зі спамом програма видаляє і інформативні листи.
Розглянуті комунікативні стратегії дозволяють поглянути на інтернет-спілкування більш тверезо. Специфічні риси електронної комунікації: анонімність, фізична неподання коммуникантов, свобода і відкритість - породжують також і цілий ряд негативних явищ. Причому масштаби цих явищ є цілком серйозними, а способи їх коригування знаходяться поки в лише в стадії осмислення. Саме цим зумовлена необхідність вивчення комунікативної поведінки користувачів Мережі представниками різних дисциплін. Гуманітарні дослідження зможуть створити базу для розробки технічних засобів протистояння вербальної агресії в Інтернеті.

про автора
Jon Katz. Flaming Freud: Analyzing Homo Incinerans, 2001..
URL: https://slashdot.org/features/00/09/25/180228.shtml
Васюков І. Село Компьютеррово і його мешканці (Закони життя комп`ютерної та інтернет-культури), 2000..
URL: https://flogiston.ru/projects/articles/vasyukov3.shtml
Гусейнов Г. Інші мови. Нотатки до антропології російського Інтернету: особливості мови і літератури мережевих людей, 2000..
URL: https://nlo.magazine.ru/dog/tual/main8.html
Словник комп`ютерного жаргону.
URL: https://phil.nnov.ru/computer/preface.asp
ОРИГІНАЛ ЦІЙ СТАТТІ ТА ІНШІ СТАТТІ:
ПРОЕКТ "ПСИХОЛОГІЯ ІНТЕРНЕТУ"
АДРЕСА В ІНТЕРНЕТІ: https://psynet.carfax.ru