Навігація веб-сайту: лінгвокультурние особливості

Смирнов Ф. О.
Навігація веб-сайту: лінгвокультурние особливості

Активний розвиток інформаційних технологій і впровадження їх у повсякденне життя людей висунуло проблеми взаємодії людини і комп`ютера на перший план. Сильною стороною комп`ютера як мовної машини є здатність маніпулювати лінгвістичними знаками, яким наказаний певний сенс (Шемакін, с. 3).
Інтернет зіграв значну роль в актуалізації лінгвістичних проблем людино-комп`ютерного взаємодії. Всесвітня комп`ютерна мережа відкрила нові можливості для спілкування представників різних етнокультурних спільнот. Інтернет як простір міжкультурного спілкування вимагає до себе пильної уваги з боку всього комплексу наук про людину і, в тому числі, лінгвокультурології.
Доступ до інформації в Інтернеті здійснюється через призначений для користувача інтерфейс веб-сторінки. Він являє собою, як правило, поєднання навігаційних меню, графіки та текстової інформації. Для орієнтації в такому масштабному інформаційному просторі проста і зручна навігація грає першорядну роль. У той же час, для розробника інтерфейсу веб-сторінки не існує будь-яких однозначних правил, які регламентували б побудова навігації і вибір назв пунктів меню. Це дозволяє представникам різних культур підходити до реалізації даного завдання до власних уявлень.
Національний характер, на думку З. В. Сікевич, - "самий невловимий феномен етнічності" (Сікевич, с. 95). Проте, існують деякі, відносно стабільні домінанти національного характеру. Вони обумовлюють національно-специфічне членування світу, яке знаходить своє відображення в мові.
Нами (мною) зроблена спроба аналізу національно-культурних особливостей лінгвістичного оформлення навігаційних компонентів веб-сайтів. Як матеріал для аналізу використовувався інтерфейс англомовних і російськомовних веб-сайтів, що належать до самих різних категорій: веб-представництва компаній, новинні ресурси, інтернет-магазини, пошукові системи і каталоги.
Якщо говорити про національно-культурних домінанта, то протестантська етика є визначальною у формуванні світогляду європейця. Пріоритетами вважаються інтереси індивіда, можливість особистої самореалізації. Ця система цінностей знаходить своє вираження в структурі західних веб-ресурсів. Так, розділ корпоративного сайту західній компанії часто містить сторінку під назвою "Біографія керівників". На цій сторінці детально представлено керівництво компанії, наведено список особистих досягнень.
Російські веб-розробники значною мірою орієнтуються на західні зразки. Звертає на себе увагу те, що запропонована розробником структура ресурсу часто критикується російськими клієнтами саме в цьому пункті. Росіяни, прекрасно розуміючи, що корпоративний сайт - інструмент маркетингу, проте, поки що часто уникають демонстрації своїх переваг. У той же час пункти меню, аналогічні обов`язковим для західного корпоративного сайту "Success Stories" і "Investor Info", поступово з`являються на корпоративних сайтах великих російських компаній.
Все вищесказане зберігає своє значення для таких розділів, як, наприклад, "Місія" або "Доктрина взаємовідносин з співробітниками". Для американських фірм ці документи - кошти індивідуалізації, формування корпоративної культури. Вони відображають звичне в контексті західного суспільства прагнення до прояву і підкреслення власної індивідуальності.
Структура багатьох веб-сайтів достатньо складна для новачків, тому на сайті (часто в нижньому блоці) розташована посилання на розділ з поясненнями і підказками. На західних ресурсах фраза, при натисканні на яку користувач потрапляє на відповідну сторінку, сформульована як "How To Use", а на російських - як "Допомога". У семантиці слова "допомогу", на наш погляд, закладена певна пасивна установка: втратив орієнтацію користувач, натиснувши на посилання, очікує реальної допомоги. Англомовний ресурс на аналогічній сторінці пропонує зазвичай всього лише інструкцію з користування сайтом, часом далеко не просту для сприйняття. Колективізм російських формує очікування допомоги в ситуації користувача та готовність допомогти - в ситуації власника (модератора) ресурсу.
Комп`ютерне спілкування російською мовою відрізняється рядом специфічних особливостей:
активним вторгненням (інкрустацією) термінов-

використанням транслітерації і транскріпціі-

використанням словотворчих і семантичних калек-

обігруванням англійських слів з використанням русскіх-

вигадуванням слів на чужій основі (Галічкіна, с. 12-13).
Крім того, реалії мережі Інтернет сприяли імпорту нових концептів і розширенню концептосфери вже закріпилися в російській національній свідомості понять.
Цікавим прикладом інкрустації англійського терміна в комунікативний простір Рунета є знайомий кожному користувачеві всесвітньої мережі "download". Так як завантаження файлів з самого початку була одним з ключових дій користувача, досить швидко в текстах веб-сторінок з`явилися слова - "завантажити" та "завантажити". Складніше йде справа з ємними поняттями для позначення пунктів меню веб-сайтів. Щоб позначити набір файлів, призначених для завантаження з сервера на жорсткий диск локального комп`ютера, англійська мова видав короткий "downloads". Часто такий пункт можна зустріти в навігаційному меню російських сайтів, причому саме в споконвічному написанні. Таким чином, можна говорити про факт вторгнення англомовного терміна в своїй незміненій формі, який в силу прагматичних причин - економія простору веб-сторінки - виявляється більш конкурентоспроможним, ніж його російський еквівалент.
Набагато більшого поширення, в порівнянні з російською мовою, це явище отримало в німецькому, де активний вплив англійської мови спостерігається з кінця сорокових років 20 століття. Використання англіцизмів, причому найчастіше в адаптованою формі, характеризує не тільки мову засобів масової інформації, а й повсякденне комунікацію між людьми. Особливо активно англійські запозичення використовує молодь. При цьому для включення слів в систему рідної мови використовуються німецькі словотвірні та граматичні моделі.
У Росії активний вплив англійської мови стає все більш помітним в останнє десятиліття, тому часто імпорт тих чи інших англомовних концептів виявляється незавершеним. Відносно того ж "download", на рівних функціонують і вихідне вираз (як більш коротке позначення набору завантаження), так і його російські еквіваленти - "завантажити" або "завантажити" (для позначення власне дії).



Важливою причиною використання саме англіцизмів є відтінок престижності, який приписується їм більшістю носіїв російської мови. Так, наприклад, інформаційне наповнення веб-сторінки професіонали (а слідом за ними і рядові користувачі) позначають як контент, а не як, припустимо, текстове наповнення. По-перше, контент - ємне визначення для всіх видів інформаційного наповнення, по-друге, контент - зміст, створене професійним редактором, контент-менеджером.
Інтернет сприяє розширенню концептосфери вже знайомих російському людині понять. Наприклад, нам уже досить давно знайоме слово "сервіс", що асоціюється в національному мовній свідомості з якістю обслуговування. Це ж слово у формі множини стало збірним позначенням для всіх видів інформаційних послуг, які надаються на сайті: підписки на новини, форм для зворотного зв`язку, форумів, чатів і т. Д. На сайті російського представництва корпорації Microsoft (http: // microsoft .com / ru) сусідять розділи "Продукти" і "Рішення". В даному випадку рішення - це комплексний продукт, який дозволяє вирішувати цілий ряд проблем. Аналогом в англійській мові є саме "solutions". Таким чином, за рахунок імпорту додаткових значень розширюється сфера вживання концепту "рішення" в російській лінгвокультуре.
Особливості російського світосприйняття знаходять своє відображення і в специфіці комунікативної поведінки користувачів Рунету. Росіяни роблять дуже великий акцент на воcпріятіі Інтернету як безкоштовною інформаційного середовища, тому поки інтернет-проекти, які роблять ставку на частково платні послуги, мабуть, приречені в Росії на невдачу.
Інтернет від початку виступав некомерційним проектом, однак на Заході до його комерціалізації відносяться більш терпимо. Коріння такого ставлення з боку російських криються, швидше за все, в зневажливому ставленні до власності на продукти інтелектуальної праці, яка характерна для національної свідомості росіян, - будь то програмне забезпечення, текст або музичний твір. З іншого боку, причиною не настільки трепетного, як на Заході, ставлення до інтелектуальної власності, є низька платоспроможність більшості російського населення.
У доповіді ми обмежилися розглядом лише одного з компонентів дизайну веб-сторінок - навігаційної структури сайту. Отримані результати свідчать про те, що веб-сторінка є найцікавішим об`єктом лінгвокультурного аналізу, який на сьогоднішній день досліджено явно недостатньо.
Перенесення західній навігаційної структури в комунікативний простір Рунета супроводжується коригуванням і переосмисленням деяких західних концептів, імпортом нових концептів, зміною концептосфери традиційних понять російської лінгвокультури, активним впровадженням і адаптацією англійських слів і виразів. Необхідно звернути увагу на те, що на цій основі взаємодію різні способи структурування дійсності, мовні картини світу.

Бібліографія
Атабекова А. А. Лінгвістичний дизайн веб-сторінок з соціолінгвістичної точки зору // Соціальні варіанти мови: Зб статей. - Нижній Новгород, 2002. - с. 172-174.

Бергельсон М. Б. Мовні аспекти віртуальної комунікації [Мовна поведінка в мережі Інтернет] // Вісник МГУ, сер. 19. Лінгвістика і міжкультурна комунікація. - 2002. - № 1. - с. 55 - 67.

Галічкіна Е. Н. Специфіка комп`ютерного дискурсу англійською та російською мовами [на матеріалі жанру комп`ютерних конференцій] / Автореферат на здобуття учений. ступеня канд. філол. наук. - Волгоград, 2001..

Гачев Г. Д. Національні образи світу: Курс лекцій. - М .: Видавництво. центр "Академія", 1998..

Карасик В. І. Мовний коло: особистість, концепти, дискурс. - Волгоград: Зміна, 2002.

Самарічева А. І. Англомовне вплив на німецький комп`ютерний дискурс // https://tpl1999.narod.ru/WebLSE2001/Samar.htm

Сікевич З. В. Національна самосвідомість росіян (Соціологічний нарис). - М .: Механік, 1996..

Шемакін Ю. І. Почала комп`ютерної лінгвістики. - М .: Видавництво Моск. госуд. відкритого ун-ту АТ "Росвузнаука", 1992.
джерела
Англомовні корпоративні ресурси:
https://microsoft.com
https://apple.com
https://ford.com/en/default.htm
https://sony.com
Російськомовні корпоративні ресурси:
https://canon.ru
https://tehnosila.ru
https://partya.ru
Англомовні каталоги і пошукові машини:
https://yahoo.com
https://google.com
Російськомовні каталоги і пошукові машини:
https://rambler.ru
https://yandex.ru
Англомовні електронні ЗМІ:
https://msnbc.com
https://news.com
Російськомовні електронні ЗМІ:
https://rbc.ru
https://gazeta.ru
ОРИГІНАЛ ЦІЙ СТАТТІ ТА ІНШІ СТАТТІ:
ПРОЕКТ "ПСИХОЛОГІЯ ІНТЕРНЕТУ"
АДРЕСА В ІНТЕРНЕТІ: https://psynet.carfax.ru