Готовність до школи. Що необхідно знати і вміти майбутньому першокласнику. Рекомендації з підготовки дитини до школи

Психологічна готовність до занять в школі - це рівень розвитку дитини, необхідний для вивчення шкільної програми. Готовність до навчання в школі - це підсумок розвитку в дошкільному віці.

Готовність до навчання в школі включає в себе наступні елементи: Мотивація до навчання, розвиток волі, вміння контролювати свою поведінку, інтелектуальне розвиток, уміння розуміти сенс сказаного.

Мотивація до навчання складається при бажанні пізнавати і умінні працювати. Дитина прагне пізнавати світ з народження. якщо дитина розвивається нормально, то прагнення до пізнання підвищується. Для розвитку мотивації до навчання батьки повинні постійно задовольняти пізнавальну потреба: відповідати на питання «чомучки», читати їм художні та розвиваючі книги, грати в розвиваючі ігри, хвалити дитину за його успіхи, підбадьорювати в його починаннях.

На етапі інтелектуального розвитку формується здатність до вирішення завдань. Починається це розвитку з рішення задач на зв`язку між предметами (наприклад, розставити предмети по місцях). Потім ці дії дитина вчиться проводити в розумі, тобто вже не з реальними предметами, а з їх уявними образами. Завдання безперервно ускладнюються в малюванні, грі, конструюванні, при виконанні завдань дитина не просто виконує вивчені дії, а змінює свої дії і отримує нові результати, вчиться планувати свої дії.

При вступі до школи дитина повинна знати:

1. Своє ПІБ;
2. Свою дату народження і вік;
3. ПІБ батьків, їх професії;
4. Домашня адреса: місто, вулиця, будинок, під`їзд, поверх, квартира;
5. Головні пам`ятки свого краю;
6. Назву своєї країни і її столиці;
7. Дні тижня, місяці, пори року, загадки про пори року, основні прикмети кожної пори року-
8. Назви домашніх і диких тварин і їх дитинчат, їх повадки;
9. Рослини і знати, де вони ростуть;
10. Частини людського тіла;
11. Назви професій;
12. Російські народні казки;
13. Великих російських письменників і поетів (А. С. Пушкін, Л. Н. Толстой, С.А. Єсенін, Ф.І. Тютчев), їх основні дитячі твори;

І вміти:

1. Розрізняти живе і неживе, роду (чоловічий та жіночий), число (однина і множина), часи діб-взуття, одяг, і головні убори риб, птахів, комах, зверей- овочі, ягоди, гриби, фрукти-водний, повітряний і наземний транспорт-меблі, посуд і т.д.- геометричні фігури: трикутник, коло, квадрат, прямокутник, овал;
2. Орієнтуватися в просторі і на папері, розрізняти право-ліво, верх-низ;
3. Вивчити і розповісти напам`ять невеличкий вірш;
4. Повно і послідовно переказати прочитаний або прослуханий розповідь;
5. Скласти розповідь по пред`явленої зображенні;
6. Запам`ятати і перерахувати по пам`яті шість-десять слів, предметів, картинок;
7. Розділяти слова на склади притупуванням або ударами;
8. Розрізняти приголосні і голосні звуки;
9. Визначати послідовність і кількість звуків в словах такого типу: "будинок», »мак», «дуби», «суп», «зуби», »сани», «оси»;
10. Правильно тримати ручку, олівець, пензлик;
11. Проводити горизонтальні і вертикальні лінії без лінейкі- малювати тварин, геометричні фігури, людей, різні предмети з геометричних форм-акуратно Штрихована олівцем, зафарбовувати, залишаючись в межах контуру предметів;
12. Користуватися ножицями (розрізати аркуш паперу на квадрати, смужки, прямокутники, кола, трикутники, овали, вирізати геометричні фігури по контуру);
13. Робити аплікації з різнокольорового паперу;
14. Ліпити з пластиліну і глини;
15. Вважати від одиниці до десяти і назад, виконувати арифметичні операції в цих межах;
16. Співвідносити цифру з кількістю предметів;
17. Уважно, слухати протягом 30-35 хвилин;
18. Зберігати правильну поставу сидячи протягом 30-35 хвилин;
19. Виконувати фізичні вправи, грати в спортивні ігри;

Перше, що потрібно робити - розвивати мовлення. Дитина повинна вміти давати не однозначну, а повну відповідь на питання (На питання: «Скільки тобі років?» Краще відповідати: «Мені шість років», ніж коротко: «Шість»). Потрібно дійти до такого рівня, щоб дитина могла складати пропозиції по два-три слова і пов`язувати їх в розповідь з трьох-п`яти пропозицій.

Навчіть дитину визначати, скільки слів входить до речення, називати слова по порядку (перше, друге, третє слово). Йому потрібно навчитися виділяти з слів звуки, співвідносити звуки і букви (це вкрай важливо для навчання читання та письма).

Наступним кроком буде вміння переказувати прочитаний розповідь, казку, вести діалог. Покажіть дитині картинку і попросіть його розповісти, що він на ній бачить, хто на ній, що відбувається - так він навчиться складати розповідь по картинці. Читайте йому розповіді казки (якщо вже вміє, то нехай краще сам читає) і просите переказати своїми словами, задавайте питання за змістом.

Також важливо вміти вимовляти всі звуки. Якщо у дитини проблеми з вимовою, зверніться до логопеда або знайдіть вправи для розвитку цих звуків і працюйте самостійно. Трапляється, що батьки так звикають до мови дитини, що не помічають в ній дефектів, тому ще раз уважно перевірте, чи всі звуки вимовляє ваша дитина.

Спробуйте зробити більш «просунутий» розповідь по картинках - запропонуйте дитині не одну картинку, а відразу серію картинок і попросіть скласти розповідь, нехай він навчиться пов`язувати початок, продовження і кінець розповіді.

Вам слід контролювати не тільки вимова окремих звуків, а й мова дитини в цілому - її темп і забарвлення, правильність. Спокійно вказуйте йому на його помилки на ті елементи мови, які ви хочете відкоригувати. Навчіть його контролювати свою промову (не говорити занадто швидко, будувати фразу в розумі перед проголошенням вголос), розмовляйте з ним, обговорюйте прочитані книжки, переглянуті фільми. Попросіть малюка описати сюжет, назвати героїв, розповісти про них, назвати головних героїв.

Попросіть його придумати слова: мають протилежне значення, подібне значення, зменшувально-пестливі. Запропонуйте йому закінчити розпочате вами пропозицію.

Задавайте дитині питання, про які йому потрібно буде подумати - дуже важливо, щоб дитина вчилася міркувати. Читайте пізнавальні книги про батьківщину, природу, космос, мандрівників і т.д.

На розвиток дитини впливають також зовнішні джерела інформації - телебачення, журнали, газети, Інтернет. Все це контролювати потрібно дуже обережно: тримаючи дитину в «їжакових рукавицях», ви врят досягнете позитивного результату, а якщо і досягнете, то тимчасового. Враховуйте, що коли ви строго-настрого забороняєте дивитися дитині якийсь телеканал, то саме цей канал і буде являти собою особливий інтерес.