Про перспективної парадигми наукової психології

XX століття привніс чимало помилок у розуміння психології як науки. Тому новому століттю потрібна нова психологічна парадигма. Ескіз її положень пропонується нижче.

1. Історики вважають психологію молодої наукою, що отримала самостійність лише в результаті створення В.Вундтом Лейпцігській лабораторії експериментальної психології. Наукова справедливість вимагає від-здаватися від цієї помилки. Самостійність науки визначається наявністю особливого предмета і методу, певних знань. Все це було в трактаті Аристотеля "Про душі", в "Емпіричною психології" і "Раціональної психології" Християна фон Вольфа, в "Психології" І.Гербарта і публікаціях задовго до В. Вундта.

2. Існує думка, що протягом своєї історії в психології змінювався предмет вивчення (А.Н.Ждан). Але така закономірність властива, наприклад, математики та фізики. Зараз в психології як предмет вивчаються окремі аспекти і прояви психіки тварин і людини. При цьому психіка трактується як функція мозку, і хоча зізнається її залежність від біологічних і середовищних, соціальних умов, їх непсихологічних зміст в психіці не враховується. І те й інше помилково: психікою володіє цілісний організм, а не ізольований мозок, причому зміст предметно і визначається безліччю відносин, в які вступає організм з реальним або уявним світом. Дійсним предметом психології має служити психіка тварин і людини, що взаємодіють зі світом. Об`єктами вивчення в психології не можуть бути ні ізольована психіка, ні ізольовані суб`єкти, а повинні бути системи відносин "суб`єкти і світ".

3. Типологія системних об`єктів психології має п`ять основних - "людина-природа", "людина-техніка", "людина-людина", "людина-знакова система", "людина-художній образ". Ці п`ять відносин були запропоновані Е.А.Климова для профорієнтації і пізніше узагальнені для людинознавства А.А.Криловим і Г.В.Суходольскім. Комбінацією базових систем створюються більш складні системні об`єкти, наприклад, "людина-техніка-природа", "людина-художній образ-техніка-люди" і т.д. Різноманітні зв`язку зі світом зумовлюють стан психології серед інших наук і її власна будова.

4. В "Нарисі психології" В. Вундт написав, що психологія є основою всіх наук. За допомогою психіки людина створила і створює наукові знання. Методичне мислення і створення теорій - це вищий рівень розвитку розумових процесів (Н.Я.Грот). Тому сучасна психологія так чи інакше межує з більшістю інших наук, і не тільки в рамках людинознавства (Б.Г.Ананьев). Можна уявити психологію в центрі перетину гуманітарних, природничих і технічних наук. З них психологи запозичують ідеї і методи і в них вносять посильний вклад. Це призвело до всезростаючої диференціації психологічних галузей і до потреби в інтеграції психологічних знань.

5. Один із шляхів інтеграції - взаємне відображення психологічних наук друг на друга. Наприклад, побудуємо із загальної, експериментальної, інженерної та соціальної психології квадратну таблицю. Тоді в клітинах на перетинах рядків і стовпців запишуться взаємні відображення: в клітці "загальна психологія - загальна психологія" запишеться основна парадигма цієї науки, в клітці "загальна психологія - експериментальна психологія" запишуться загальні психологічні знання в експериментальній психології, а в симетричній клітці "експериментальна психологія - загальна психологія "запишуться експериментально-психологічні знання, необхідні в загальній психології. Багато можливості таких відображень ще чекають свого осмислення і втілень.

6. Чимало помилок пов`язано зі спробами виділити вихідні категорії психології на основі інонаучного редукціонізм і філософії позитивізму. Так, внаслідок механіцизму і фізіологічного редукціонізму з`явилася рефлексологія, а вихідними категоріями стали "рефлекс" і "відображення" (Л., А.Р.Лурия, А.Н.Леонтьев, К. К. Платонов). А внаслідок позитивізму з`явилися біхевіоризм і "Психологія без всякої метафізики" (А.І.Введенскій). В результаті обговорювалася проблема біологічного і соціального в людині (Б. Ф. Ломов) і в психологічних словниках немає такого терміну як "психічна сутність". Але ще Сократ писав, що сутність людини - його душа, причому душа розумна, як про це можна прочитати лише в першому томі італійського підручника з історії філософії. Зауважу, що звичні поняття сприйняття, пам`ять, мислення, особистість, індивідуальність і інші висловлюють собою психічні сутності, які породжують відповідні психічні явища і їх зовнішні прояви. Вихідними для загальної психології повинні бути такі категорії, як "психіка", "суб`єкт", "психічні сутності і явища", їх "зовнішні ознаки", "психічне життя і діяльність", "психічне відображення" і "самовираження", а також " об`єкти "і" ситуації "зовнішнього середовища і" взаємодії "з нею суб`єкта. У галузях психології можуть бути свої вихідні категорії.

7. Історична дискусія про природничо або гуманітарному підходах (І.Е.Сіроткіна) зберігається до цих пір, і вчитися "на психолога" йдуть гуманітарно орієнтовані абітурієнти. Але ще Б.Г.Ананьев відносив психологію до числа природничо-гуманітарних наук. А сьогодні, з огляду на положення на перетині гуманітарних, природничих і технічних наук, можна приписати психології статус комплексної гуманітарно-природничо-технічної науки. Звичайно, різні психологічні галузі мають методологічну акцентуацію, наприклад, психотерапія більш гуманітарна, а інженерна психологія більш технічна. Але і в загальну психологію проникає техніка, а з нею і технічний підхід (Л.І.Шагіна). Поряд з системним підходом все більшої ваги набуває антропоцентричний підхід, що протистоїть традиційному сциентизму.

8. Зараз є "поліфонія" методів - загальнонаукових, як спостереження, запозичені з інших наук, як експеримент, біографічний або математичний методи. До числа власне психологічних методів відносяться лише інтроспекція, психологічні тести та "психологічні профілі", за допомогою яких візуалізуются якісно-кількісні характеристики багатовимірних об`єктів дослідження.

9. Математизація психології можлива і необхідна. І вона відбувається, долаючи нерозуміння і протидію. У психології вже освоїли математико-статистичні методи аналізу даних, створили факторний аналіз і психологічні виміри. І.Гербарт (1824) і М.-В.Дробіш (1850) створили "Математичну психологію" і за півтора століття до комп`ютерів застосували чисельну математичне моделювання потоку уявлень в свідомості, не зрозуміле і висміяли сучасниками (М.М.Троіцкій, А. І.Введенскій). Не можна, однак, підміняти психологію математикою, як вважали деякі (Г.Е.Журавлев). Не можна також очікувати, щоб психологічні завдання вирішували математики. Це повинні робити самі психологи, освоюючи або винаходячи відповідні для психологічних об`єктів математичні методи і розробляючи не «математичні", а "математико-психологічні" моделі. Моделі одного і того ж об`єкта можуть бути різними і не тільки математичними. Напевно тому в психології існує безліч теорій і практичних технологій.

10. Складні об`єкти взагалі недоступні людському пізнанню в цілому (спробуйте побачити відразу весь Ісаакіївський собор). Тим більше об`єкти внутрішнього світу людини психічні сутності як інтелект, особистість, індивідуальність, або як ментальність етнічної спільності можуть бути пізнані фрагментарно в різних теоріях, з різних позицій і підходів. Наприклад, понад півтора десятка теорій особистості, розглянутих в американських підручниках (за винятком російських теорій). Здається, це треба прийняти як факт і відмовитися від вибору "істинної" теорії, оскільки істина багатолика. І навряд чи можлива синтетична теорія, що відрізняється від компендіуму фрагментів різного ступеня деталировки, подібного технічним проектам. Тому виникає необхідність в "мультіпортретірованіі" психологічних об`єктів як особливий метод дослідження за допомогою різних методичних засобів (Т.А.Верняева, Г.В.Суходольскій). Аналогічно становище в психологічній практиці. І в ній існує не коректне прогнозування на основі одноразової психодіагностики, а різні техніки психотерапії, психокорекції або реклами не узагальнені ідеєю психологічного управління. Необхідність послідовної психодіагностики, психологічного прогнозування та управління вперше усвідомив Ю.М.Забродин (1980). Ця послідовність повинна бути циклічна. Але в порівнянні з психодіагностикою псіхопрогностіка і психологічне управління потребують подальшої наукової розробки.

Суходольський Г.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!