Метаморфози нового профорієнтаційного тесту

Творчі ідеї професора Е.А. Климова по використанню розробленої ним класифікації типів професій при виборі школярами майбутнього роду занять, спеціальності надихнули розробників

тесту «профорієнтатор» і лягли в основу так званого «блоку питань по інтересам» - першої частини методики «профорієнтатор». При розробці нової методики, що носила у нас спочатку назву «Тест професійних схильностей», А.Г. Шмельов був з самого початку орієнтований на формалізацію і подальшу комп`ютеризацію. І досягнення цієї мети полегшував факт існування тест-опитувальника ДДО, від якого можна було відштовхнутися, як від зразка. Крім блоку інтересів в «Тест професійних схильностей» був включений блок інтелектуальних здібностей, а ще через кілька років під впливом ідей Холланда (Holland, 1968, 1973) в тест увійшов також блок особистісних качеств1 (табл. 1).

Змінювалися часи, і з приходом ринкової економіки в Росії, з розширенням кола професій, з появою цілої низки принципово нових спеціальностей профорієнтаційний тест також неминуче повинен був зазнати змін (Алтухов і ін., 2008 Кононова, 2007).

Ближче до 1990-их рр. в Росії з`явилися ознаки легальної підприємницької діяльності, а також виникає реальна ринкова конкуренція. І в класифікаціях професій з`явилися групи термінів (кластери), які не могли існувати в радянську соціалістичну епоху ні з ідеологічних міркувань, ні з міркувань адекватного відображення тієї реальності, яка просто не містила певних видів соціальної поведінки. Як назвати такі нові для нашої країни види професійної діяльності, як «інвестор», «брокер», «комерційний представник», «маркетолог», «менеджер з продажу», «ріелтор» і т.п.?

Невже, користуючись термінологічної традицією Е.А. Климова, формулювати назву як «людина-гроші»? Так з`явився простий і зрозумілий ярлик для цієї нової групи професій - «бізнес». А як назвати такі види діяльності, як «співробітник охоронного агентства», «керівник відділу безпеки», «офіцер податкової поліції» і т.п.? Очевидно, що навіть працівники державних силових структур в умовах ринкової економіки виявляються в нових умовах, стикаються з новими типами ризиків (включаючи ризики, пов`язані з корупційним впливом нечесного бізнесу на силові структури і зворотним впливом корумпованих силових структур на бізнес). Доводиться мати справу з прямим, іноді збройним протистоянням, загрозливим здоров`ю і життю самого працівника силових структур і підрозділів. З`явився для цього класу професій термін «ризик», під яким мається на увазі зовсім не фінансовий, а вітальний ризик для життя працівника. Але якщо з`являється відмова від певного підстави, використаного в Климовський класифікації, якщо свідомо приймається перехід на деякі поняття, відповідні повсякденним (життєвим) уявленням про світ професій, то тоді і для більш традиційних класів автору (А.Г. Шмельову) здалося розумним використовувати інші назви. Так сфера «людина-людина» змінилася на термін «сервіс», сфера «людина-художній образ» - на термін «мистецтво» (Рихлівському, 2001). Подальша практика надання масової консультативної допомоги з використанням тесту «профорієнтатор» показала, що такий перехід на «конструкти буденної свідомості» був виправданим насамперед для подання самим клієнтам (дітям і батькам) психодиагностической інформації у зрозумілій і затребуваною ними формі.

Згодом блок структури інтересів був доопрацьований, вдосконалений за рахунок коригування питань і включення нових емпіричних шкал. Залучення в якості співвиконавців з методичного супроводу методики «профорієнтатор» численних учнів Е.А. Климова (а також ще більш численних профорієнтатор-консультантів до здійснення постдіагностіческого консультативного діалогу з тестованими) призвело до того, що

в деяких моментах номинативная шкала інтересів у А.Г. Шмельова стала більше збігатися з «прабатьківській» Климовського термінологією, ніж це було спочатку (див. Табл. 1: в правій колонці знову з`являються терміни «знак» і «спілкування»).

Далі, з метою виходу на напрямки профільного навчання в методиці «профорієнтатор» були виділені інтегральні вторинні шкали, які також мають логічний зв`язок з класифікацією Е.А. Климова (табл. 2).

Для зручності тестованих їх результати по вторинним шкалами представлені в роздруківці наочно, на круговій діаграмі (рисунок). В даному випадку можна прогнозувати, що за результатами тесту школяреві підходять такі професії, як біофізик, стоматолог, еколог, а ось юрист або менеджер для нього невдалий вибір.

Застосування сучасних науково обгрунтованих методів комп`ютерної психодіагностики дозволило колективу однодумців під науковим керівництвом професора А.Г. Шмельова не тільки зібрати великий емпіричний матеріал, але і фактично довести, що психодиагностический інструмент, спочатку побудований на вітчизняній, Климовський теоретичної базі, відповідає всім вимогам, що пред`являються до науково обгрунтованого тесту, і дійсно працює якісно.

Накопичений багатий матеріал (тільки в московському центрі за останні 10 років понад 20 тис. Школярів отримали професійну допомогу при виборі спеціальності, ВНЗ з використанням результатів тесту «профорієнтатор») дозволив нам провести дослідження прогностичної валідності методики.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!