Керівництво та підпорядкування: етнопсихологічний аспект

Етнопсихологічний аспект грає важливу роль у відносинах керівництва і підпорядкування. Це пояснюється тим, що головною дійовою особою цих відносин виступає людина зі своїми особливостями - соціально-психологічними, індивідуально-особистісними і, звичайно, етнокультурними, що об`єднується поняттям "людський фактор". Таким чином, необхідність вивчення відносин керівництва і підпорядкування в різні етноси, перш за все в рамках соціальної психології, викликана тим, що вони наскрізь пронизані психологічним змістом [Розанов В.А., 1997]. При цьому, керівництво слід відрізняти як від явища лідерства, так і від поняття "управління" в широкому сенсі цього слова, так як лідерство означає стихійні процеси групової самоорганізації та саморуководство на відміну від керівництва, яке є регламентованим суспільством правовим процесом. Управління ж в широкому сенсі слова включає в себе весь комплекс управлінських впливів на продуктивні сили, в тому числі і в системі "людина - машина", в той час як керівництво направлено лише на людей і їх взаємини в колективі, тобто тільки на систему "людина - людина" [Волков І.П., 1972].

Відносини керівництва і підпорядкування обов`язково характеризуються наявністю компонента "влада". Так як керівництво все ж має в своєму змісті управлінські характеристики, а управління, в свою чергу, органічно пов`язане з владою і не може без неї існувати, отже, відносини керівництва і підпорядкування - це управлінські відносини [Хакимов Р.С., 1979]. При цьому дослідження відносин керівництва і підпорядкування з урахуванням етнопсихологічних особливостей представляється на сьогоднішній день однією з найбільш актуальних проблем на увазі не тільки низького ступеня теоретичної вивченості даної проблеми, а й у зв`язку з її зростаючої практичної актуальністю.

Нами було проведено емпіричне дослідження, спрямоване на виявлення і вивчення відмінностей в етнопсихологічних характеристиках соціальних уявлень про відносини керівництва і підпорядкування на вибірці держслужбовців з числа російських і татар. Вибір двох даних етносів обумовлений тим, що, незважаючи на свою відносну спільність - довгий час два ці народи входять до складу однієї держави, однієї системи влади і підпорядкування (хоча на сьогоднішній день ступінь цієї спільності помітно зменшилася) - ставлення керівництва і підпорядкування, як нам представляється, все ж мають суттєві відмінності в прояві. Ці відмінності, як ми вважаємо, можна пояснити з точки зору впливу етнопсихологічних чинників.

Аналіз отриманих в ході дослідження даних ми виробляємо за чотирма виділеним нами позиціях у відносинах "керівництво - підпорядкування": соціально-психологічна дистанція між керівником і підлеглим, ставлення керівника і підлеглого до праці, процес прийняття ділових рішень і уникнення невизначеності в процесі трудової діяльності. В результаті попереднього аналізу ми отримали наступні дані: за рівнем соціально-психологічної дистанції керівники татарської національності (в соціальних уявленнях) виявляють до своїх підлеглих велику в порівнянні з російськими вимогливість (R = -1), конфліктність (R = -0,5), стриманість, тобто дотримання більш суворої субординації, (R = -0,7) і емоційну нестриманість, тобто дозволяють собі емоційно негативно забарвлені висловлювання на адресу своїх підлеглих частіше, ніж російські керівники, (R = -0,9)

Підлеглі татарської національності, в порівнянні з російськими, відносяться з більшою повагою до начальства (R = -0,7), але менш доброзичливо (R = 1,1). Крім того, підлеглі татарської національності в більшій мірі відповідальні (R = -0,5) і дотримуються чітку субординацію (R = -0,8). За параметром "Ставлення до праці" попередній аналіз дозволяє говорити про наступні тенденції: татари, в порівнянні з російськими, проявляють велику старанність (R = -0,4) і готовність компенсувати партнеру його втрати (R = -0,7), щоб зберегти престиж свого підприємства (R = -0,8). Однак в якості методів здійснення трудового процесу татари частіше російських вдаються до примусу (R = -0,8) і зараження (R = -1,2), російські ж більшою мірою використовують метод переконання (R = 0,8). Аналіз показників емпіричних індикаторів параметра "Процесу прийняття ділових рішень" свідчить про те, що представники татарського етносу частіше звертаються до традицій (R = -2,1), авторитетним особистостям (R = -1,2) і посередникам (R = -3, 1), віддаючи перевагу їх соціальному (R = -0,9) і посадового (R = -0,7) положенню, а також родинними зв`язками (R = -4,2) і віком (R = -1,4). Нарешті, щодо позиції "Уникнення невизначеності в процесі трудової діяльності" необхідно зазначити, що представники татарського етносу в більшій, в порівнянні з російськими, мірою схильні до прояву даного компонента.

Таким чином, результати дослідження доводять наявність в різні етноси чітких відмінностей у відносинах керівництва і підпорядкування, що пояснюються їх етнопсихологічних особливостями.

Балашова Е.А.