Поняття і емпіричне дослідження медіаментальності

У наш час процеси масової комунікації є цікавими для психологів, так як ЗМІ формують певні погляди, конструюючи для аудиторії картину світу. Отже, вони можуть визначати світогляд окремої людини і суспільства в цілому, впливаючи на хід історичного розвитку. Медіаментальность як породження візуальної культури в XX-XXI столітті домінує над письмовій ментальністю в силу того, що телебачення ефективно використовує образи багаті міфологічними, політичними, соціальними конструктами. Образи сприймаються аудиторією легше, швидше і набагато більш ефективні в плані впливу. В даному дослідженні ми розглядаємо телебачення, як один з механізмів медіаментальності, який має структуру, динаміку (рейтингове місце), цикли (послідовність медіаподії) і інстанції (опосередковано-персоналізоване побудова драматизує події). Наша робота побудована в руслі досліджень В.А. Шкуратова про медіаментальності. Ментальність мислиться як певне існування індивіда з соціокультурній сфері передачі досвіду людського типу. У разі медіаментальності це передача комунікативних механізмів і формування певних психологічних позицій всередині цієї передачі.

Метою нашого дослідження є розгляд динаміки, структури і циклів медіаментальності і виявлення ментального складу і динаміки новинного телебачення.

Завданнями нашого дослідження були опис медіамінтальності як особливої форми ментальності, надання прийомів її вивчення і проведення дослідження по її вивченню на матеріалі значущих медіаподії.

Як об`єкт дослідження нами були взяті випуски теленовин каналу НТВ з 20 березня по 20 квітня 2005 року, які фіксувалися в 19-ти годинний сітці новин "Сегодня".

Параметри дослідження були взяті з структурно-динамічної схеми ментальності Шкуратова В.А., яка виходить з того, що ментальність має цикли (послідовність сюжетів), місце повідомлення, його тривалість в новинний послідовності, і це дає рейтинговий бал значимого медіаподії.

В ході дослідження було виділено ряд сенсаційних подій з підвищеним емоційним навантаженням. Ми виділили дані події, так як вони дають репрезентативний матеріал, утворюючи цикли з виразними параметрами медіаподії, йдуть більш 3-4 випусків і репортажі, які висвітлюють ці події, займають від 4 до 7 хвилин екранного часу, а також в циклі інформаційних повідомлень і за часом їх освітлення в ефірі займають 1-2 місця. Одним з таких подій була хвороба і смерть Папи Римського. У процедурі дослідження була виявлена рейтингова динаміка в матеріалі новин в зазначений час.

Нами були виділені ознаки циклу: події поділяються за сюжетними прізнакам- сюжет смерті і хвороби становить чіткий виражений масив в загальній сукупності інформаційного матеріалу-рейтингові місця коливаються, проте проявляють певну регулярність по інтенсивності (рейтингові місця). Цикл за змістом поділяється на: хвороба, смерть, підготовку до похорону, похорон, реакцію на них, післядія похорону.

Простеживши динаміку даних подій, були визначені дні та рейтингове місце цих медіаподії. У перші дні проведеного дослідження повідомлення про хворобу Папи займали 4, 5, 6, 7 місця. Однак у міру погіршення його стану рейтинг події переміщається на 1, 2, 3 місця і тримається аж до його смерті і похорону.

Аналіз емпіричного матеріалу по виділеним тематизмі був класифікований за такими розділами: теракти, політична хроніка, судові розгляди, культура, офіційна хроніка та т. Д. Всього виділено 481 медіаподію. Виходячи із загальної кількості випусків за аналізований період з 20 березня по 20 квітня, і кількості випусків в одній темі, був розрахований середній рейтинговий бал. На цій підставі було виявлено, що якщо частка випусків висока, то аналіз місця теми в структурі новин порівнюється з динамікою рейтингів. Так, за отриманими даними події офіційної і політичної хроніки склали 45% від усіх інших подій, показаних в досліджуваний час. При цьому частка медіаподії (Ватикан) в загальній кількості новинних подій склала 16%. Причому частка значущих випусків в рейтинговому ранзі стоять на 1 і 2 місці. Таким чином, перші місця займають більш видовищні трагічні події.

Таким чином, медіаподії більш трагічні, пов`язані з життям і смертю висуваються на перші місця і висвітлюються у випуску теленовин більш тривалий час. Цикли новинних випусків підкоряються принципу сенсаційності. У медіаподії, мають сенсаційний характер, втягується велика частина людей, значуща подія набуває емоційне забарвлення, викликаючи співпереживання до подій події. Динаміка сюжету в теленовинах підпорядковується зміні рейтингових місць в повідомленні в залежності від значимості.

Журбіцкий Е.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!