Особливості оповідань про себе у людей похилого і старечого віку

Розповіді про своє життя відіграють важливу роль для розуміння людьми один одного і для формування Образу "Я". На думку багатьох дослідників (В. Нуркова, Я-С. Гамільтон, Д. МакАдамс), для людей похилого віку бесіди про життя часто стають особливо актуальними, так як допомагають з`єднати свої спогади в єдине ціле, оцінити минуле. Одним з результатів цієї внутрішньої роботи стає ставлення до свого життя, переживання задоволеності або незадоволеності нею. Метою нашого пілотажного дослідження було виявлення особливостей розповідей про себе у людей похилого і старечого віку, загальних тенденцій їх ставлення до себе і свого життя.

Методами нашого пілотажного дослідження були розповідь у вільній формі про своє життя, про те, що відразу пригадується, а так само інтерв`ю за анкетою, яка включала в себе питання про те, чи сподобалося респонденту розповідати про своє життя, чи задоволений він тим, як жив , які головні події міг би виділити і т. п.

Всього в опитуванні взяли участь 15 осіб у віці від 73 до 82 років, з них 12 жінок і 3 чоловіки. 7 осіб з середньою спеціальною освітою, 4 людини із середнім або незакінченою середньою і 4 людини з вищою освітою.

В ході пілотажного опитування було виявлено окремі складності дослідження ставлення до свого життя у людей похилого і старечого віку. Однією з досить очікуваних труднощів стало небажання деяких респондентів відповідати на частину наших питань не тільки з причини скромності, але і від страху відкрити "небезпечні факти про себе", що з`явився у них за радянських часів внаслідок політичної ситуації в країні. Так, одна випробувана в середині інтерв`ю раптово злякалася, забрала всі свої тести і пішла. Про подібні складні почуття говорили й інші учасники нашого опитування, які все ж розуміли відмінність сьогоднішньої ситуації від ситуації в минулому.

Іншою проблемою старечого віку є зниження інтелектуальних, мнестичних та інших навичок, що проявлялося, як в ході інтерв`ю, так і в частковій нездатності без допомоги експериментатора, а часто і з його допомогою, заповнити стандартизовані опитувальники. Очевидно, нам надалі слід обмежити групу респондентів людьми похилого віку.

Отримані дані дозволяють нам розділити респондентів на 2 групи: тих, хто, розповідаючи про себе, згадував лише кілька окремих подій або кілька періодів, і тих, у кого розповідь про життя мав закінчену оповідальну форму. Тенденція до того чи іншого типу розповіді залежала від освіти респондента - люди з більш високим рівнем освіти створювали більш чіткий розповідь. Однак на зв`язність розповіді, впливало, як нам представляється за результатами інтерв`ю, і загальне ставлення людини до свого життя, цінував він в ній лише кілька моментів або усвідомлював її значимість в цілому, чи прийшов він до якихось загальних висновків.

У більшості респондентів викликав утруднення питання про перерахування (виділення) головних подій життя, аналогічно, як і питання про радісні і сумні події. Деякі дослідники відзначають подібні складнощі у виділенні модальності подій, так як життєві факти надто багатогранні, щоб надати їм лише позитивну або негативну забарвлення.

Виявилося, що в основному випробовувані починали розповідати про своє дитинство в разі, якщо дитинство було важким, гірким. Якщо воно було щасливим, то цей факт просто згадували, починали з підліткового віку або з того періоду, коли починалися складності.

Більшій частині наших випробовуваних сподобалося розповідати про себе, лише три людини відзначили, що з тієї чи іншої причини задоволення від інтерв`ю не зазнали (через страх і сумних спогадів).

У відповідях на питання про головні та яскраві події життя виявилася наступна тенденція: у жінок найбільш часто зустрічалися згадки про події особистого, сімейного життя ( "заміжжя" (4 рази) - "народження дитини" (3 рази) - "смерть, хвороба родичів" (3 рази). у чоловіків основні події пов`язані з військовою і громадською діяльністю (пройшов вогневої пекло під Кенінгсберг, воював в кінноті, писав лист Сталіну). На питання про особисте життя, один респондент зазначив, що сім`я у нього є, але не є головною подією - "буденно і трапляється у всіх". Інший, Ме опитаний відповів, що він "дав освіту дочки в непростих соціальних умовах", тобто звернув увагу на соціальне досягнення, а не "подія сімейного життя".

Нікольська А.А.