Переживання втрати в літньому віці

Період пізньої дорослості починається з 60 років. Так вважають дослідники: Крайг Г., Бернсайд, Анциферова [2- 3]. Характеризується він погіршенням здоров`я, підвищенням чутливості, зниженням соціальної активності, втратою ролей. Нерідко пізній вік супроводжує втрата близьких, і пов`язане з цим самотність (Анциферова, 2004). З усіх тягот старості найбільший стрес здатна викликати смерть чоловіка. За Холмсу і Раге (1967), рівень стресу в даній ситуації 100 балів зі 100. (Крайг, Бокум, 2005) Після смерті чоловіка літня людина переживає стан гострого горя, симптоми якого, за Е. Ліндеманн: тягне почуття в животі, стиснення в горлі, коротке дихання, слабкість в м`язах, сухість у роті, все здається ірреальним [4]. У стані горя людина звинувачує себе в неуважність і перебільшує значення своїх помилок [1]. Втрачається теплота в стосунках з людьми, з`являється тенденція розмовляти роздратовано, зі злістю. Для надання допомоги, важливо зрозуміти, в якому стані знаходиться людина - депресії або горя. Для цього потрібно розрізняти симптоми горя і депресії. У першому випадку це: гостра туга, пошук померлого, поглиненої думками про нього, у другому - нервозність, підвищене потовиділення, тремтіння, дратівливість. Отже, в дослідженні буде проаналізовано те, якими симптомами характеризується втрата найбільш часто. В роботі розглядається проблема переживання втрати в літньому віці. Актуальність її в існуванні суперечності між потребою надавати допомогу людям похилого в ситуації втрати і недостатнім розглядом цієї проблеми в теорії. Необхідно знати, в яку саме підтримку потребують літні, переживають втрату. Мета роботи - вивчити особливості переживання втрати в літньому віці. Об`єкт - похилий вік, предмет - переживання втрати в літньому віці. Гіпотеза: втрата в літньому віці переживається як психологічна травма, яка потребує допомоги. Для виявлення присутніх найбільш часто компонентів скорботи і симптомів, характерних для втрати, було проведено дослідження. У ньому взяли участь 35 жінок у віці 60-83 років, які втратили чоловіка 2-4 роки тому.

Результати дослідження. Для людини, яка пережила втрату, характерні: спустошеність, душевний біль, відчуття безпорадності, дратівливість, брак сил, коротке дихання. Літні жінки могли зайнятися активною діяльністю або відмовитися від діяльності зовсім, що є симптомами депресивного стану. Все служить захистом від страждань. Втрата переживається дуже важко. Звістка про смерть викликає шок і заперечення. Про близьку людину постійно згадують, плачуть кілька разів в день. Здоров`я різко погіршується. Стан горя з його симптомами відчувають більше 80% респондентів. На завершення дослідження у випробовуваних цікавилися, чи хотіли б вони відвідувати групу допомоги і підтримки. Результат був цікавий, тому що "так" відповіли лише 26%. Це може говорити про те, що люди похилого, по-перше, мають слабке уявлення про цих групах, отже, відчувають страх перед невідомим.

По-друге, бояться випробувати біль від спогадів і залишитися незрозумілими - за словами респонденток, чужі люди не здатні зрозуміти їх горе і поспівчувати.

По-третє, люди похилого хочуть бути сильними і незалежними, а відвідування груп ними розглядається як слабкість. Не варто забувати і про погіршується здоров`я, що впливає на можливість відвідувати групу.

З вищесказаного випливає, що є необхідність інформувати людей про існування груп підтримки. При цьому слід чітко роз`яснювати, для чого потрібні групи, як в них відбувається робота, щоб не залишати місця різного роду страхів.

Таким чином, дослідження розширило уявлення про переживання втрати літніми людьми. Були описані деякі почуття, які відчувають жінками похилого віку, що втратили чоловіка. Відображено то, як вони реагують на новину про смерть чоловіка, і якими фізіологічними симптомами супроводжуються їх переживання.

У роботі представлено ставлення літніх, які пережили втрату, до відвідування груп підтримки.

Ритова Е. С.