Особливості переживання раптової втрати

На мій погляд, тема втрати дуже актуальна, тому що величезна кількість людей стикається зі смертю близьких. Адже кожен день і кожну годину в світі хтось помирає, а у нього є родичі і друзі, яким необхідно якось впоратися зі своїми переживаннями, щоб жити далі. Але в той же час ця тематика вивчена мало, особливо у вітчизняній психології.

Метою моєї роботи було: 1) створити глибинне інтерв`ю для отримання інформації про загальні та індивідуальні характеристики переживання раптової утрати- 2) на основі отриманої інформації виявити можливі подібності та відмінності переживання втрати в ситуаціях присутності або відсутності людини при моменті смерті близького.

У дослідженні взяли участь 15 чоловік, від 20 до 64 років (11 жінок і 4 чоловіків). 7 осіб були присутні при смерті близького, 8 осіб були відсутні. Отриманий після проведення глибинного інтерв`ю великий текстовий матеріал оброблявся за методом контент-аналізу.

В результаті були визначені наступні загальні тенденції в переживанні раптової втрати: гнів на несправедливість світу-депресія / печаль- флешбеки (яскраві спогади про ситуацію) - сни про померлих або за участю умершіх- збереження психологічних відносин з померлим.

Також всі беруть інтерв`ю збіглися думками про те, що наявність можливості попрощатися з людиною, відпустити його суб`єктивно полегшує процес переживання втрати. Ті, у кого такої можливості не було, говорили про це як про один з тих моментів ситуації, з яким найважче змиритися.

Аналіз всіх інтерв`ю показав, що тим, у кого є усталена система переконань, що стосується пристрою людського життя, легше переживати втрату близьких, так як на більшість питань екзистенціального характеру вони можуть відповісти самі. З моєї точки зору, сформована світоглядна система дозволяє людині осмислити саме гостре в переживанні - саму ситуацію смерті і її раптовість.

Залежно від присутності / відсутності в момент смерті близького, були виявлені наступні особливості в переживанні втрати.

1. Усвідомлення і прийняття факту смерті близької людини у присутніх при ситуації втрати настає безпосередньо в момент смерті людини. "Були відсутні" першою реакцією на смерть називали заперечення. Усвідомлення і прийняття факту смерті відбувалося іноді в морзі, але частіше на похоронах або відразу після них.

2. "Присутні" говорили про наявність почуття провини перед померлим, в той час як "відсутні" про нього не згадували або заперечували.

3. Про появу страху втратити інших близьких говорили тільки відсутні при ситуації смерті близької людини.

4. "Присутні" звинувачують у смерті близького конкретної людини або групи людей (наприклад, водія машини або лікаря), в той час як "відсутні", в цілому, звинувачують долю або Бога, деякі не знаходять винного в даній ситуації, пояснюючи все словами "просто так повинно бути".

Таким чином, можна зробити висновок про те, що факт присутності або відсутності людини в момент смерті близького надає специфічний вплив на процес переживання втрати. Основні відмінності стосуються первинного усвідомлення факту смерті близького і проблеми відповідальності за смерть.

Специфіка дослідження, різноманітність вибірки і її невелика кількість, безумовно, змушує мене бути обережною з висновками. Оскільки використовувався лише метод інтерв`ю, зроблені висновки можна поширювати насамперед на область суб`єктивного бачення, інтерпретації такими, що втратили людьми власних переживань. Проте дана інформація дозволить звернути увагу саме на ті моменти в переживанні раптової втрати, які є значущими для самих втратили. Особливо це може бути цінним для подальших досліджень і порівняно переживань раптової і "очікуваної" втрат.

Бурина Е.А.