Упередження в контексті стигматизації

Упередження є невиправдано негативну установку стосовно тієї чи іншої соціальної групи або окремих її представників. Проблема упереджень, їх природи, видів, механізмів, ефектів, можливостей розпізнавання, профілактики та подолання стала предметом активного вивчення в соціальної психології і суміжних дисциплінах. Один з аспектів вивчення упереджень стосується аналізу феномена стигматизації (І. Гоффман).

Стигма є атрибут (або знак такого), що дискредитує його носія в очах оточуючих. Підсумком стає соціальна ізоляція, дискримінація володаря стигми, його виключення з багатьох сфер соціальної активності, відсутність готовності взаємодіяти з ним "на рівних". Стигматизованих індивід сприймається як неповноцінний і стає об`єктом упередженого ставлення. Стигма привертає до себе увагу, змушуючи ігнорувати інформацію, що свідчить про можливість повноцінного соціального контакту з її носієм і володінні їм якимись іншими характеристиками.

Стигматизації піддаються особи, що володіють "небажаним" відмінністю від більшості, що відхиляються від норми в своєму фізичному, соціальному або психічному статусі, що демонструють девіантну поведінку. Це алкоголіки, хворі на СНІД, бомжі, гомосексуалісти, інваліди, наркомани, жебраки, що просять милостиню, злочинці, повії, психічно хворі і т.д.

Упередження до стигматизованою соціальним групам і стали предметом нашого дослідження. В якості методу виступив опитування в формі суб`єктивного шкалювання. На основному етапі в дослідженні взяв участь 171 студент 2-4 курсів університету. Статистична обробка даних здійснювалася з використанням факторного аналізу.

Отримані результати дозволили зробити висновок про наступну структуру сприйняття і репрезентації у свідомості студентської молоді стигматизованих груп, яка відображає структурні і змістовні характеристики упереджень до них і включає в себе наступні вимірювання:

- "Конвенціональна оцінка" характеризує валентність ставлення до об`єкта і його оцінку з позиції відповідності загальноприйнятим стандартам поведінки, нормам моралі і права, а також можливості заподіяння шкоди суспільству. Змістовно упередження можуть виражатися в сприйнятті і оцінці представників стигматизованих груп як асоціальних, небезпечних, що порушують суспільні підвалини.

- "Негаразди". Це вимір характеризує стан суб`єкта, його стан. Слабкість, обділеності, беззахисність, страждання, невпевненість в собі, розгубленість - такі характеристики викликають поблажливе ставлення, будучи логічним джерелом жалості, співчуття, відсутність готовності взаємодіяти з людиною "на рівних".

- "Відхилення" як наявність або відсутність психічних порушень. Змістовно упередження можуть виражатися в характеристиці носіїв стигми як неврівноважених, ненормальних, неадекватних, неповноцінних. В основі упереджень в даному випадку може лежати боязнь і неприйняття всього відрізняється і невідомого.

- "Неможливість поліпшень". Зміст упереджень можуть скласти такі характеристики, як безперспективність і приреченість, відсутність надії на краще і можливості позитивної динаміки, змін.

- "Пасивність". Змістовно упередження можуть бути представлені такими характеристиками, як лінь, безвідповідальність, пасивність. В основі упереджень в даному випадку може лежати система переконань, згідно з якою успішний той, хто старанно трудиться.

- "Локалізація контролю". Дане вимір представлено характеристиками, що приписують відповідальність за володіння стигмою та несприятливе становище зовнішнім або внутрішнім чинникам.

- "Оцінка потреби в допомозі". Потребують допомоги і викликають бажання допомогти представники тих категорій, які самі "хочуть і прагнуть змінитися, виправити ситуацію".

- "Утриманство" як прагнення жити за чужий рахунок, розраховувати на інших, а не на свої сили, що веде до легкого життя.

Результати проведеного дослідження, таким чином, дозволили зробити висновки про структуру та зміст упереджень до стигматизованою групам. Знання структурних, змістовних, динамічних, функціональних характеристик упереджень дозволить глибше зрозуміти природу цього явища, а також визначити області та напрямки роботи щодо профілактики та подолання його негативних ефектів.

Смирнова Ю.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!