Подружні конфлікти як причина виникнення сімейної кризи

Кризові події для сучасної сім`ї не є чимось винятковим. Їх виникнення пов`язують з широким спектром об`єктивних соціальних обставин - з війнами, економічними кризами, стихійними лихами і т.д. Однак справжні причини виникнення подібних криз необхідно шукати в зміни, що відбуваються природи самих подружніх відносин. Зокрема, В. Сатир (1992) вказує, що зростання вимогливості до духовних і інтимно-особистісним якостям шлюбного партнера, відкрите декларування важливості сексуальної сторони шлюбу істотно розширили ймовірність дестабілізізаціі сучасного моногамного шлюбу. В результаті різні за своєю глибиною і наслідків кризові події вже досить органічно входять в простір подружніх відносин.

Як події, досить кризових для розвитку подружніх відносин, але сприймаються як практично неминучих для них, можна розглядати конфлікти, які виникають між шлюбними партнерами. Конфлікти, звичайно зав`язуються досить несподівано, протікають на високому емоційному рівні і безпосередньо впливають на стан особистісно розвиваючих ресурсів подружніх відносин.

Дослідники відзначають, що виникнення конфліктів між подружжям спочатку закладено природою шлюбних відносин. Підкреслюючи їх дуальність, М. Фуко (1998) витоки даного різновиду конфліктів бачить у властивому шлюбу статевому диморфізму і в подвійності розв`язуваних їм цілей (продовження роду і дружна спільна діяльність).

На думку Н. Аккермана, в основі подружніх конфліктів лежать проявляються в шлюбі дисбаланси різного роду, пов`язані з розподілом ролей, з уявленнями подружжя, з протиріччями між прагненням зберегти одноманітність і необхідністю змінюватися.

У чималому ступені виникнення подружніх конфліктів сприяють особистісні особливості шлюбних партнерів. Так, їх ймовірність зростає з ростом "витонченості" людини як особистості. Вибудовуючи перед собою очікування щасливого шлюбу, така людина збільшує питому вагу, з одного боку, психологічної гармонії, з іншого - психологічних колізій і конфліктів у відносинах між подружжям (Харчев А.Г., 1994).

Відповідно до теорії Г. Дікса, найважливішою причиною подружніх конфліктів виступають захисні механізми, вироблені у шлюбних партнерів ще в дитинстві. У дорослому віці ці механізми проявляються в боязні втратити своє "Я", яка обумовлює необхідність його захисту від шлюбного партнера. Захищаючи своє "Я", кожна зі сторін вибирає певну захисну стратегію - псевдовраждебность, псевдозавісімость або незалежність. Наслідком невдалого вибору стратегії подружнього взаємодії є виникнення конфліктів.

Крім того, в якості причин виникнення подружніх конфліктів називаються психосексуальну несумісність подружжя, незадоволення їх потреби в позитивних емоціях, помітна розбіжність між чеканнями індивіда стосовно родини і її дійсним життям, пристрасть одного з подружжя до надмірного задоволення своїх потреб (алкоголь, наркотики, фінансові витрати тільки на себе і т.д.) і багато інших. ін. (Кочарян Г.С., Кочарян А.С., 1994 Левкович В.П., Зуськова О.Е., 1985 Малярова Н.В., 1987 Мішина Т.М., 1976- Навайтіс Г. А., 1983 Смєхов В.А., 1985 Сисенко В.А., 1982- Тащева А.І., 1987 Трапезникова Т.М., Іванова Є.П., 1981). Характерне для подібних ситуацій почастішання емоційних вибухів і істерик свідчить про посилення конфліктності конкретної сім`ї і падінні ймовірності побудови у відповідній подружній парі гармонійних взаємин.

Для відновлення подружніх відносин через "зняття" їх конфліктності, за різними дослідницькими даними (А.Я. Анцупов, В.В. Дружинін, В. Корнеліус, Ш. Фейр, Д.Л. Моїсеєв, А.І. Шипілов та ін. ), потрібні такі чинники: час-дії третьої сторони-своевременность- рівновагу сил, що підштовхує сторін конфлікту до пошуку шляхів його мирного дозволу- культура-єдність ценностей- досвід- облік відносин, що склалися між опонентами до конфлікту. Психологи сходяться у визнанні того, що повне вирішення конфлікту можливе тільки внаслідок усунення конфліктної ситуації.

Ткаченко І.В.