Фактори, що сприяють розлучення

У 1980-ті роки інтерес вчених до вивчення закономірностей вибору шлюбного партнера помітно впав. Дослідники переключили свої зусилля на аналіз

дошлюбних та шлюбних факторів, що загрожують стабільності сім`ї. Відзначається, що вже сам вибір шлюбного партнера впливає на долю конкретної пари. як

показали результати багатьох досліджень, той «багаж», тобто сукупність дошлюбних факторів, з якими молоді люди починають сімейне життя,

істотно впливає на успіх адаптації в перші роки спільного життя, на міцність сім`ї, ступінь ймовірності розлучення. До дошлюбних

факторів належать деякі особливості батьківської сім`ї, соціально-демографічні характеристики самих молодят, особливості

періоду знайомства і залицяння.

З особливостей прасемьі найбільш вивчено вплив наступних:

- загальновизнано, що розлучення батьків збільшує ймовірність розлучення їх дорослих дітей (ймовірність не означає фатальності, так як негативні

фактори можуть «перекритися» сприятливими). Встановлено також, що у людей, чиє особисте життя не вдалася, частіше зустрічалися розведені брати і

сестри - на міцність створюваного союзу впливає не тільки відсутність одного з батьків, а й конфлікти в батьківській родині, її негативна

емоційна атмосфера. Ймовірно, в конфліктних і неповних сім`ях діти не отримують адекватного уявлення про модель успішних взаємин в

сім`ї. При цьому в сім`ях, де є розведені, може складатися більш терпиме ставлення до розлучення ( «готовність до розлучення»). Велике значення

має і той факт, що неповні сім`ї знаходяться в більш важкому матеріальному становищі, ніж сім`ї з двома батьками, що, в свою чергу, позначається

на зменшенні ймовірності отримання хорошої освіти, професії і доходу;

- за інших рівних умов чим нижче рівень освіти, професійний статус і дохід чоловіка, тим вище ймовірність розлучення.

До числа дошлюбних факторів, що збільшують ймовірність розлучення, західні психологи і соціологи одностайно відносять вагітність нареченої (можливо,

вплив так званих вимушених шлюбів). Дослідження в США показали, що ймовірність розпаду сімей з дошлюбної вагітністю в два рази вище

(У білих і чорних). Серед причин цього ефекту зазвичай називають порушення процесу адаптації нареченого і нареченої до шлюбу, «перескакування» відразу на

наступну стадію сімейного життя, пов`язану з народженням і вихованням дітей, загострення економічних проблем подружжя в зв`язку з народженням

дитини. Важливі і мотиви укладання шлюбу: в даному випадку часто його єдина причина - перспектива швидкого народження дитини (Фотеева Е.

В., 1988).

Збільшують імовірність розлучення і інші характеристики дошлюбного періоду життя:

- нетривалий термін дошлюбного знайомства (рекомендований психологами термін - 1-1,5 року);

- серйозні сварки і конфлікти під час залицяння;

- негативне ставлення батьків до даного шлюбу (не отримали схвалення при вступі в шлюб 43% тих, хто розлучився, і лише 13% живуть в стабільному

шлюбі).

Факторами ризику є такі обставини, як занадто ранній шлюб (до 19 років), відкладання офіційного оформлення відносин (як ознака

неготовність до прийняття на себе відповідальності), різниця у віці між подружжям більше 10 років, істотна різниця у фізичній

привабливості, деякі мотиви при вступі в шлюб (з матеріальних міркувань, заміжжя з бажання дошкулити комусь третьому,

заміжжя з метою піти з ненависного рідного дому) (Яффі М., Фенвік Ф., 1991). У Росії до негативних факторів при укладанні шлюбу

відноситься і оформлення відносин до армії (Гаспарян В. А., 1999).

Негативний вплив на побудову довгострокових відносин надають деякі властивості особистості, такі як особистісна (емоційна) незрілість,

низька самооцінка (оскільки вона породжує невпевненість і ревнощі, ускладнює відносини, побудовані на любові й довірі), надмірна залежність

(Від батьків), емоційна ізоляція (як нездатність прояви своїх почуттів і прийняття почуттів іншого) (Яффі М., Фенвік Ф., 1991). А. Адлер

пов`язував зрілість особистості з вірою в себе, зі здатністю відкрито зустрічати життєві проблеми і вирішувати їх, з наявністю друзів і нормальними

відносинами з сусідами. Крім того, важливим показником правильного напряму в життя Адлер вважав корисну діяльність і професіоналізм.

«Тому, хто позбавлений всіх цих якостей, - писав він, - не варто довіряти, він не цілком дозрів для любовних відносин». До недоліків, що збільшує

ймовірність неуспішності шлюбу, Адлер відносив: прояв недовіри до об`єкта любові, так як це знак установки, що породжує постійні сумніви, і

вони ясно свідчать про неготовність до реальних проблем життя-бажання постійно критикувати і виховувати іншого людини-зайва

чутливість, яка може бути симптомом комплексу неполноценності- постійне очікування розчарування, що стає в шлюбі причиною

ревнощів.

Слід зазначити, що перераховані фактори ризику не є «фатальними» при прогнозі майбутніх подружніх відносин, так як існують

благополучні подружні пари з великою різницею у віці, з вельми коротким терміном дошлюбного знайомства і т. д. Всі ці фактори мають швидше

якийсь «кумулятивний» характер, так що при накопиченні їх ймовірність нескладний подружніх відносин збільшується. Наприклад, за свідченням

М. Яффе і Ф. Фенвік, якщо ще можна сподіватися на те, що відносини збережуться при одному психологічно незрілому партнері, то при двох вони

безповоротно приречені на провал.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!