Розлучення і його психологічні наслідки

Розлучення -разрив, припинення подружніх відносин між чоловіком і дружиною.

І хоча після розлучення колишнє подружжя не перестають бути батьками для своїх дітей, психологічне потрясіння позначається на всіх членів сім`ї - як на самих колишнього подружжя, так і на їх родичів і дітей.

Те, що стосувалося двох, порушує нормальне функціонування набагато більшого числа людей.

Найбільш часто причинами розлучення стають такі чинники:

• соціальні
• економічні
• психологічні

Відповідно, саме ці сторони життя всіх членів сім`ї, зазнають змін після розлучення. Змінюється соціальний стан і економічне забезпечення сім`ї. Змінюється і психологічний прийняття себе, навколишнього світу, дійсності після розпаду сім`ї.

Психологічні наслідки розлучення для подружжя

Як правило, мотивом до укладення шлюбу між чоловіком і жінкою, є саме психологічна прив`язаність. Партнерам дуже комфортно вдвох. Вони відчувають позитивні емоції від спілкування один з одним. Їх особистісні та емоційні інтереси збігаються. Під час спільного життя вони виробляють схожі поведінкові реакції.
Після розлучення чуттєва, емоційна, поведінкова реакція на колишнього чоловіка різко змінюється на протилежну. І хоча в цілях збереження видимого спокою, багато колишнє подружжя заперечують свою психологічну залежність один від одного, демонструють зневажливе ставлення до наслідків розлучення, на ділі це далеко не так: як правило кожна сторона конфлікту проходить одні й ті ж психологічні стадії:

• Стадія неприйняття розлучення - характеризується стійким небажанням однієї зі сторін прийняти неминучість розлучення. Зберігається надія, що все скоро налагодитися і сімейне життя увійде в звичне русло.
• Стадія заперечення - одна зі сторін не бажає визнавати свободу іншого боку після розлучення, в хід ідуть погрози, маніпулювання дітьми, шантаж. У важких випадках можуть бути навіть суїцидальні загрози. Так само сторони не бажають усвідомлювати, що розлучення має складні наслідки і веде до перебудови звичного життя.
• Стадія озлобленості - емоційна спустошеність заповнюється бажанням помститися, нашкодити другій стороні, тут так само можливі маніпуляції з дітьми, заборона на спілкування.
• Стадія переговорів - на цьому етапі одна або обидві сторони продовжують домагатися примирення шляхом переговорів, приводом для яких може стати проблема, яку поодинці не подолати: вагітність (найчастіше уявна), погіршення здоров`я (реальне або вигадане), проблеми у дітей або інших близьких родичів.
• Стадія угнетенія- якщо утримати партнера за всяку ціну не вдалося, стадія активних дій припиняється, настає депресія, емоційна пригніченість, зниження самооцінки. У 10% випадках депресивний стан після розлучення вимагає втручання фахівців-психологів, психотерапевтів, а 1% »після розвідного синдрому» -навіть медикаментозного лікування. Тривалість і тяжкість стадії залежить від емоційної стабільності партнерів після розлучення.
• Стадія усвідомлення - партнери починають сприймати і приймати себе як нову незалежну особистість в нових обставинах.
• Стадія адаптації - розведені партнери на цій стадії готові до нових відносин. Хоча ця стадія може бути дуже тривалою: знайшовши свободу від старих відносин, прийнявши себе як нову особистість, починається пошук нового партнера і нових відносин. Жінка починає працювати над своєю привабливістю, змінює зачіску, стиль одягу. Відвідує місця, де є ймовірність знайти нового партнера. Чоловік, усвідомивши свою свободу, так само сподівається знайти привабливу партнерку. Однак ця стадія чревата тим, що очікування і домагання на набуття нових відносин не завжди дають швидкий і бажаний результат. Здобуття незалежності після розлучення, зовсім не означає автоматичного виникнення нових успішних відносин.
  Іноді проходить жоден рік, поки виникають стійкі відносини. Тільки 80% відсотків вступає в повторні шлюби після розлучення, а відсоток розпаду повторних шлюбів перевищує 60%. Мабуть тут права народна мудрість, що страшно тільки перший раз.

Психологічні наслідки розлучення батьків для дітей

Переставши бути чоловіком і дружиною, чоловік і жінка не перестають бути батьками: мамою і татом. Психологічні наслідки для дітей, після розлучення батьків, можуть бути більш важкими. Після розлучення різко обмежується або припиняється зовсім, спілкування з одним з батьків. Діти будь-якого віку, від дошкільнят до підлітків, дуже гостро переживають, чому тато (мама) пішли від них. Виник почуттів провини згубно позначається на психолого-емоційній сфері дитини. Іноді батьки помилково вважають, що дитина дуже мала, що б осмислити те, що відбувається. Це далеко не так. Навіть молодші дошкільнята здатні проаналізувати, що тато перестав приходити додому, забирати з садка, грати вечорами. Для більш старшого підлітка так само відчутної шкоди завдають зміна звичного оточення, можлива зміна житла, навчального закладу, зміни матеріального становища сім`ї, недоступність колишнього рівня забезпеченості.

Дуже часто діти болісно переносять присутність нових партнерів своїх батьків. У нових родинах наростає конфліктна ситуація між батьками і дітьми від попереднього шлюбу. Це одна з причин великої нестабільності повторно створених сімей.
Психологічна травма після розлучення батьків може несприятливо сказати і на особистому житті дорослої дитини.
Вступаючи в шлюб, над пам`ятати, що успішна і міцна сім`я -це щоденна праця двох особистостей, різних за характером, поведінкою, освіті тощо. Напевно вірна народне прислів`я: рубай дерево по плечу. Не вище, але і не нижче себе. Якщо ж розлучення стався, а його психологічні наслідки затягнулися, зверніться за допомогою до психолога - це допоможе вам швидше адаптуватися до нового положення і почати повноцінне життя після розлучення.