Розлучення і діти. Поради психолога: як пом`якшити ситуацію для дитини.

Можна довго розмірковувати з приводу того, на що варто звертати увагу при виборі супутника життя, і що обережним слід бути по відношенню навіть до дрібниць ( «помножте на сто все риси вашого партнера до шлюбу і отримаєте характер майбутнього чоловіка»). Але якщо до шлюбу відносини були по-справжньому ідеальними, а в спільному житті у пари все ж стали виникати проблеми, які вони не в силах подолати ні самі, ні часом навіть за допомогою психолога, то часто єдиним виходом стає розлучення.

Шлюб - це не те, що варто штучно підтримувати, якщо врятувати його вже неможливо, і життя з нелюбом людиною може перетворитися в постійну нервування, так як часом дратує будь-яка дія чоловіка. Надалі Ви станете постійним відвідувачем психологічного центру вже не для отримання консультації сімейного психолога, а для лікування неврозів, депресій і пригніченого стану. Проте, багато пар продовжують жити разом, навіть коли фактично ніякої сімейного життя вже немає - живуть «заради дітей». Саме в цьому і полягає головна проблема - багато батьків переконані, що дитина не виросте повноцінним в неповній сім`ї.

Професійні психологи відзначають, що в цьому є величезна частка правди, але тільки за тієї умови, якщо діти бачать щиро хороші відносини між батьками. У тому випадку, коли сім`я зберігається тільки заради дитини, це перетворюється в нікому непотрібну жертву, так як в даній ситуації негатив так Ії інакше переходить на дитину, як би батьки не намагалися грати в щасливе життя. Рада психолога - не намагайтеся обдурити дитини: може, він в силу свого віку і не зрозуміє, що відбувається деталях, але сподіватися, що він не помітить напружену обстановку, наївно. Якщо ви зважилися зробити такий важливий крок як розлучення, обов`язково отримаєте в психологічному центрі консультацію дитячого або сімейного психолога для того, щоб знати, як підготувати свою дитину до життя, по суті, без одного з батьків.

Причиною стресу для дитини може стати страшна для нього думка, що тато чи мама йде назавжди, і разом з ним нею перериваються відносини з улюбленими родичами з того боку. Будь-дитячий психолог скаже Вам, що найважливіше почуття для дитини - це почуття безпеки. А розлучення приносить руйнування хоч і маленького, але звичного світу Вашої дитини, і в підсумку він не знає, хто з батьків «хороший», а хто «поганий», він починає не довіряти обом батькам і віддаляється. Може бути і так, що дитина звинувачує в ситуації себе, і вважає, що «тато пішов, тому що я себе недобре вів».

Консультація дитячого психолога вкрай необхідна в даній ситуації, так як почуття провини або нерозуміння ситуації можуть привести до глибоких стресів у дитини. Реакція дітей на розлучення батьків може побут дуже важкою, особливо якщо дитина була сильно прив`язаний до того з батьків, з яким більшу частину часу після розлучення жити не буде. В такому випадку професійний психолог порекомендує Вам діяти виходячи з віку дитини. Дітей різного віку поводяться в даній ситуації неоднаково: маленька дитина може захворіти, дитина 10-13 років сильно віддалитися, що відбувається ще й на тлі перехідного періоду.

Що можуть зробити батьки, щоб пом`якшити ситуацію розлучення для дитини? На психологічних консультаціях з професійним психологом Ви отримаєте наступні відповіді:

• Не потрібно замовчувати щось і брехати дитині. Ваша дитина не повинен здогадуватися до коренів проблеми, спробуйте пояснити йому, нехай і не сильно вдаючись в подробиці, що сталося. Це обов`язково заспокоїть дитини - він в курсі, він все одно залишається членом сім`ї, від якого нічого не замовчують.

• У період розлучення або після нього, коли жінка (найчастіше, дитина залишається з матір`ю) приходить в кабінет психолога, розмова мало не відразу стосується дітей, і хороший професійний психолог повинен переконати її не говорити дитині погано про свого колишнього чоловіка. І тим більше не потрібно заявляти в негативному тоні «Ти такий же, як твій батько», «Ти робиш так само як він!».

• Ваша дитина любить обох батьків однаково, і не змушуйте його робити вибір - або я, або тато мама. Дитячі психологи стверджують, що «перетягування» дитини на свою сторону вкрай негативно позначається на його психіці, йому і так важко від ситуації, що склалася, але ще важче, коли він, по суті, повинен відмовитися від одного з батьків. І звичайно, не потрібно влаштовувати сцен при дитині, це повинно залишитися «за кадром», не потрібно доводити через скандали при дитині, хто «хороший» - з часом він сам вирішить це для себе.

• Як зізнаються багато розлучені жінки в кабінеті психолога, після розлучення з чоловіком вони або практично забувають про дитину через власного важкого стану, або навпаки проявляють до нього надмірно підвищена увага, майже зациклюються на ньому. Ні того, ні іншого робити не потрібно. Намагайтеся створити таку атмосферу, щоб дитина відчувала, що нове положення не сильно відрізняється від колишнього. Дитячі психологи радять показувати любов, увагу, не позбавляти дитину спілкування з обома батьками - вони повинні брати участь у житті своїх дітей так само, як і раніше.

В сімейної психології є досить багато аспектів, що стосуються саме послеразводний життя як самих батьків, так і дитини. У зв`язку з тим, що все більший відсоток шлюбів розпадається, більшій кількості колишнього подружжя потрібна консультація психологів. Ситуація має не настільки важкий характер, якщо розлучення - справа тільки самої пари, але коли у колишнього подружжя є діти, то дбає потрібно вже не стільки про себе, скільки про те, як переживе розлучення дитина. Допомога психолога, а саме дитячого психолога, стає незамінна особливо на початковому етапі, тому що якщо неправильно повести себе і вчасно не звернутися за консультацією психолога, ситуація може важко позначитися на психіці дитини, і згодом крім негативних наслідків від цього навряд чи що можна буде отримати .