Реакція емансипації як показник протікання підліткової кризи

У сучасній психологічній науці підлітковий вік розглядається як складний і суперечливий період формування особистості, що супроводжується кризою дорослішання (Фельдштейн Д.І., 2005). Підлітковий період є найважливішим підготовчим етапом дорослому житті, в якому центральне значення мають такі перетворення психічної життя, як подолання дитячих забобонів, формування власного самоконтролю, почуття дорослості. В цей час молоді люди повинні впоратися з великою кількістю завдань розвитку: вони повинні підготувати свій відхід з батьківського дому, досягти визнання у своїй віковій групі, зав`язати дружні і партнерські відносини, визначити перспективу своєї майбутньої професії, створити власну шкалу цінностей і етичне самосвідомість як основу власної поведінки (Березін С.В., Лисецький К.С., 2001 Steinberg L., 1989- Fridman LS, Fleming NF, Roberts DH, Human SE, 2000 і ін.). Одним з обов`язкових фактором становлення дорослості є відділення від батьків. Підліткова реакція емансипація є комплексним явищем, загальною силою подолання кризи дитячого періоду.

Будучи нормативної для підліткового віку, багатьма дослідниками (Личко А.Є., 1986 Железнов В.А., 1994 Шабанов П.Д., Штакельберг В.А., 2000- Овчарова Р.В., 2000 і ін.) реакція емансипації вважається одним з провокуючих чинників, що відхиляється, адиктивної поведінки. Незважаючи на те, що поведінка, що відхиляється проявляється в різних формах, всі вони взаємопов`язані (П`ятницька І.М., 1987 Копит Н.Я., Сидорова П.С., 1985 Кулаков С.А., 1998, Аносова Ю.В ., 2005). Іншими словами, прагнення здобути незалежність від батьків виступає єдиним чинником виникнення різних видів відхилень у поведінці.

Однак систематичні дослідження вираженості реакції емансипації та характеру її протікання, а також впливу процесу емансипації на виникнення відхиляється (девіантної) поведінки не проводилися. Мало вивчено співвідношення реакції емансипації з підлітковою кризою.

Нами проведено дослідження 400 підлітків у віці 14-18 років, (середній вік 15,94) з метою вивчення реакції емансипації як показника протікання пубертатного кризи за допомогою анкети, спеціально розробленої для підлітків, і опитувальника "Виразність реакції емансипації". Дане дослідження дозволило зробити наступні висновки:

1. Існують міжстатеві відмінності в протіканні реакції емансипації. Так, у хлопчиків піковим є вік 14-15 років, потім реакція емансипації йде на спад, і лише до 18 років відбувається різке "загострення". Інша ситуація у дівчаток: найбільш виражена реакція емансипації в 15-16 років, а потім плавно йде на спад. Дані свідчать про відмінності в протіканні підліткової кризи у хлопчиків і дівчаток.

2. Перебіг реакції емансипації залежить від сімейної ситуації (складу сім`ї, стосунків у сім`ї). Так, відсутність чоловічої фігури в сім`ї робить різний вплив на дівчаток і хлопчиків: у дівчаток різке підвищення загального показника реакції емансипації в порівнянні з нормативними даними, тоді як у хлопчиків зворотне явище - різке зниження. Чим конфліктні відносини в родині, тим гостріше протікає реакція емансипації у підлітків.

3. Виражена реакція емансипації пов`язана з прогулами уроків, в тому числі для здобуття незалежності, конфліктами з батьками, відходами з дому, в тому числі для позбавлення від надмірної опіки, злодійством, суїцидальних поведінкою, курінням, алкоголізацією і наркотизацией.

4. Перераховані вище прояви відхилень у поведінці взаємопов`язані як у нормальних підлітків, так і у мають наркологічні проблеми.

Таким чином, дослідження підтверджує думку Е. Еріксона (1996), що дозвіл підліткового кризи для значної частини підлітків відбувається через звернення до девіантної формі поведінки, коли девіація виконує функцію обряду вікової ініціації, забезпечуючи перехід в дорослість, а також проведене Христофорова М.І. (2004) дослідження, яке показує, що одним з факторів ризику прилучення неповнолітніх до ПАР є загострення і надмірно болісне переживання пубертатного кризи і супутніх йому змін.

Куликова С.А.