Поняття конфронтації і деякі аспекти поведінки в ситуації конфронтації

Проблема конфронтації у вітчизняній психології практично не розроблялася. І якщо тема конфлікту і конфліктології вже зайняла гідне місце в переліку проблем, що вивчаються соціальної психологією, то поняття конфронтації хоча і є широко вживаним, як у повсякденному житті, так і в психологічній літературі, не є, однак, точно науково певним.

поняття конфронтації

Слово "конфронтація" є "калькою" англійського слова `confrontation` і на російську мову по В.К.Мюллеру перекладається як 1. Конфронтація, протівоборство- 2. Очна ставка 3. Зіставлення, зіставлення, а `confront` як 1. Стояти обличчям -на-віч, стояти проти 2. Протистояти.

Найбільш розроблено поняття "конфронтація" в психоаналітичному напрямку. У розумінні Cohen це і стан, створене психотерапевтом, і процес надання інформації пацієнту, і прийом роботи (техніка), що веде до досягнення мети, поставленої терапевтом.

Аналіз уявлень поняття "конфронтації" вибірки випробовуваних (68 осіб) дав строкату картину. Однак спостерігається тенденція представляти конфронтацію як протистояння, непримиренність, ворожнечу, часто характеризуються наявністю агресивних дій. Нерідко конфронтація представляється як гострий конфлікт.

Нами пропонується наступне робоче визначення. Конфронтація - взаємне протистояння кожного з партнерів в ситуації спілкування, яке характеризується цілеспрямованістю, вираженим поведінковим компонентом, усвідомленістю зайнятої позиції.

Відмінність поняття "конфронтація" від найбільш близьких за змістом до неї понять полягають в наступному. У ситуації конфронтації на відміну від ситуації агресії мета об`єктивно не залежить від засобів її досягнення, тоді як в ситуації агресії без агресивної дії не можна досягти мети. На відміну від конфлікту в конфронтації може і не бути протиріччя або протилежності, а також відсутні латентні стосунки.

Поведінка в ситуації конфронтації

Було проведено дослідження поведінки і почуттів емпатічним людей в ситуації вимушеної конфронтації (вибірка 50 чол.). В якості методів психологічного дослідження були використані опитувальник Мехрабяна з метою виявлення особистісних особливостей за шкалами емпатії, афіліації та сенситивности до відкидання, метод спостереження в інсценованих рольових іграх та авторська анкета, спрямована на виявлення почуттів, які долають в ситуації вимушеної конфронтації. Порівняльний аналіз груп, виділених за критеріями емпатійності (Е) і сенситивности до відкидання (СО) дав наступні результати: були виділені чотири стилю реагування в ситуації вимушеної конфронтації: "боязливі емпатічним" (висока Е, висока СО), "безстрашні емпатічним" (висока Е, низька СО), "індивідуалісти" (низька Е, низька СО) і "ханжі" (низька Е, висока СО). Незважаючи на наявність загальних почуттів, які долають людьми з усіх груп в ситуації вимушеної конфронтації, таких як роздратування, напруження, незручність і незручність, існують достовірні розходження в стилях поведінки і які долають почуттях в виділених групах. Так почуття провини по-справжньому відчувають лише "боязливі емпатічним", при цьому вони частіше і в більшій мірі відчувають негативні почуття і бажання уникнути подібної ситуації. Для "індивідуалістів" почуття провини не характерно, вони навіть можуть відчувати почуття азарту і задоволення і не мають бажання уникати подібної ситуації.

Отримані дані дозволяють висунути більш широку гіпотезу про наявність чітко виражених стилів поведінки в ситуації конфронтації. Дослідження і опис найбільш ефективних стратегій поведінки в ситуації конфронтації можуть використовуватися в тренінгових заняттях, спрямованих на навчання ефективній взаємодії, а також лягти в основу спеціальної програми з навчання навичкам конфронтації, який на думку ряду психологів є одним з необхідних міжособистісних навичок (Egan G. " interpersonel living "19,6).

Смирнова М.В

Увага, тільки СЬОГОДНІ!